ІВ 1. Особливість художнього мислення, який полягає у розкритті трагізму життя
через психологічні колізії, поєднанні зовнішньої та внутрішньої дії, широкому
використанні підтексту, символіки- це:
а) «ібсенізм» ;
б) підтекст;
в) парадокс.
2. Нора Хельмер порушила закон, адже бажала…
а) урятувати чоловіка;
б) урятувати репутацію батька;
в) до подрузі фру Лінне.
3. Кому першому Нора довірила свою таємницю:
а) Ранку;
б) Крістіні;
в) няньці.
4. Якого дива чекала Нора, але не дочекалася:
а) Торвальд її провину й наслідки візьме на себе;
б) Крогстад відмовиться від помсти;
в) визнають, що вона мало право підробити підпис батька.
5. На початку п’єси Дж. Б. Шоу «Пігмаліон» квіткарка Еліза Дулітл
відзначалася:
а) жахливою вимовою;
б) потворністю;
в) легковажністю поведінки.
6. Професор Хіггінс визначає місце народження людини за її:
а) одягом;
б) вимовою;
в) поведінкою.
7. Витрати на навчання квіткарки взяв на себе:
а) Фредді;
б) полковник Пікерінг;
в) Генрі Хіггінс.
8. Установити хронологічну відповідність реплік Елізи Дулітл:
а) «Я викладатиму фонетику»;
б) «Я хочу говорити як продавщиця у квітковому магазині»;
в) «Бідна я дівчинонька! Як та м’ята при дорозі: хто не йде, той скубне».
г) «Краще б ви залишили мене там, де знайшли».
1 2 3 4
9. Установіть відповідність :
а) «Накупила, кажеш? Оце все? То виходить, пташка знову літала смітити
грішми?»;
б) «Хочу, щоб мене прийняли на службу в банк з висуванням. Вашому
чоловікові доведеться створити для мене особливу посаду;

в) «Але тепер нехай Хельмер про все довідається. Треба, щоб вони нарешті
порозумілися. Неможливо так жити далі, приховувати правду, викручуватися.
»;
г) «Норо, невже я назавжди залишуся для тебе чужим?»
1. Хельмер; 2. Фру Лінне; 3. Крогстад.​

Рассказ Е. Носова «Белый гусь» необычен тем, что в нем описана история не человека, а птицы.

С любовью и восхищением рисует автор Белого гуся, подчеркивая его красоту, силу и важность. Это была смелая и гордая птица, уверенная, что весь мир принадлежит ей.

Но вот случилось несчастье: погибла гусыня, и Белый гусь сам стал заботиться о малышах, став для них и матерью, и отцом.

Неожиданно налетевший ливень и град показали, сколько в нем самоотверженности и любви к детям. Кажется, что не инстинкт самосохранения движет им, а вполне осмысленные человеческие чувства. Автор с глубоким уважением и сочувствием рисует картину, когда градины, одна больше другой, бьют его по голове, а он сидит неподвижно и терпеливо под своими крыльями детей. Грустью проникнуты строки, описывающие его гибель. Он погиб, но все двенадцать «одуванчиков» остались целы и невредимы.

Умный и тонкий рассказ Е. Носова учит нас любить и лучше понимать природу, видеть в ней не обычных птиц и зверей, а существ, близких и дорогих нам.

  В пришвинской «Кладовой солнца» живут ель и сосна, о которых автор рассказывает так: «Ветер-сеятель принес два семечка.. . Оба семечка легли в одну ямку.. . С тех пор.. . ель и сосна вместе растут.. . Деревья разных пород боролись между собой корнями за питание, сучьями — за воздух и свет.. . Злой ветер, устроив деревьям такую несчастную жизнь, прилетал сюда иногда покачать их. И тогда деревья.. . стонали и выли на все Блудово болото» .

И мы, читая эти строки, ясно видим «борьбу» искалеченных деревьев и сочувствуем этим жителям «кладовой солнца» . Ведь Пришвин рассказывает о сосне и ели как о живых существах: они стремятся обогнать друг друга, борются за жизнь и воюют между собой. А не менее реальный злодей — ветер — прилетает мучить этих несчастных.

Объяснение: