Укажите рифмовки «Вынесет всё — и широкую, ясную/ Грудью дорогу проложит себе/ Жаль только — жить в эту пору прекрасную/ Уж не придется — ни мне, ни тебе.» *
О том, как дед клад искал в обманном месте - заколдованном, а нашел неизвестно что. Да и растет на том месте тоже что-то неизвестное.. .
***Принялся дед копать и нашел котел. «А, голубчик, вот где ты! » — воскликнул дед. То же сказал и птичий нос, и баранья голова с верхушки дерева, и медведь. «Да тут страшно слово сказать» , — пробормотал дед, а вслед за ним и птичий нос, и баранья голова, и медведь. Дед хочет бежать — под ногами круча без дна, над головой гора нависла. Дед бросил котел, и все стало по-прежнему. Решив, что нечистая сила только пугает, он схватил котел и кинулся бежать.
Об эту пору на баштане и дети, и пришедшая мать недоумевали, куда подевался дед. Отужинав, пошла мать вылить горячие а навстречу ей бочка ползет: видно, кто-то из детей, шаля, толкает ее сзади. Мать плеснула в нее Оказалось, что это дед. Открыли дедов котел, а в нем сор, дрязг и «стыдно сказать, что такое» . С той поры заклялся дед верить черту, проклятое место загородил плетнем, а когда наняли поле под баштан соседние козаки, на заколдованном месте вечно всходило что-нибудь «черт знает что такое!». ***
Твір розповідає про старого жмикрута Скруджа, якого непокоїла жага до збагачення. Окрім грошей, його ніщо не цікавило. Для нього не існувало жодних моральних цінностей. Скрудж не знав, що таке любов, співчуття, радість. Гроші стали сенсом його життя. Проте події Різдвяної ночі назавжди змінили Скруджа, його світосприйняття, думки, погляди.
Життя Скруджа можна умовно поділити на дві частини: до зустрічі з Духами Різдва і після неї. Саме Духи, що з'явились перед Скруджем святкової Різдвяної ночі, до йому усвідомити справжній сенс життя, знайти духовні цінності, усе те, чого йому так не вистачало упродовж довгих років гонитви за багатством.
Особисто на мене повість справила неабияке враження. Вона до мені зрозуміти, що в житті немає нічого важливішого за моральні якості та щирі людські стосунки. Варто завжди пам'ятати про вічне, плекати й шанувати його в собі. Я всім раджу прочитати чудовий твір Чарльза Діккенса "Різдвяна пісня у прозі" та замислитися над сенсом буття, над справді важливими речами.
***Принялся дед копать и нашел котел. «А, голубчик, вот где ты! » — воскликнул дед. То же сказал и птичий нос, и баранья голова с верхушки дерева, и медведь. «Да тут страшно слово сказать» , — пробормотал дед, а вслед за ним и птичий нос, и баранья голова, и медведь. Дед хочет бежать — под ногами круча без дна, над головой гора нависла. Дед бросил котел, и все стало по-прежнему. Решив, что нечистая сила только пугает, он схватил котел и кинулся бежать.
Об эту пору на баштане и дети, и пришедшая мать недоумевали, куда подевался дед. Отужинав, пошла мать вылить горячие а навстречу ей бочка ползет: видно, кто-то из детей, шаля, толкает ее сзади. Мать плеснула в нее Оказалось, что это дед. Открыли дедов котел, а в нем сор, дрязг и «стыдно сказать, что такое» . С той поры заклялся дед верить черту, проклятое место загородил плетнем, а когда наняли поле под баштан соседние козаки, на заколдованном месте вечно всходило что-нибудь «черт знает что такое!». ***
Твір розповідає про старого жмикрута Скруджа, якого непокоїла жага до збагачення. Окрім грошей, його ніщо не цікавило. Для нього не існувало жодних моральних цінностей. Скрудж не знав, що таке любов, співчуття, радість. Гроші стали сенсом його життя. Проте події Різдвяної ночі назавжди змінили Скруджа, його світосприйняття, думки, погляди.
Життя Скруджа можна умовно поділити на дві частини: до зустрічі з Духами Різдва і після неї. Саме Духи, що з'явились перед Скруджем святкової Різдвяної ночі, до йому усвідомити справжній сенс життя, знайти духовні цінності, усе те, чого йому так не вистачало упродовж довгих років гонитви за багатством.
Особисто на мене повість справила неабияке враження. Вона до мені зрозуміти, що в житті немає нічого важливішого за моральні якості та щирі людські стосунки. Варто завжди пам'ятати про вічне, плекати й шанувати його в собі. Я всім раджу прочитати чудовий твір Чарльза Діккенса "Різдвяна пісня у прозі" та замислитися над сенсом буття, над справді важливими речами.