Вірш Івана Франка “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” — надзвичайно прониклива і мелодійна лірика. Автор, який пристрасно досліджував фольклор, основою вірша обрав народну пісню і органічно розвинув її мотиви. У поезії поєднане багатство художніх засобів і весь спектр душевних переживань ліричного героя.
Радимо вам вивчити цей вірш напам’ять!
Вірш Івана Франка “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” він увійшов до збірки поезій Івана Франка «Зів’яле листя», що вийшла 1886 року.
«Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» написано на зразок української народної ліричної пісні «Ой ти, дівчино, горда і пишна…». Франко описує красу дівчини, використовуючи фольклорні мотиви і порівняння, властиві народній пісні.
Віршований розмір: п’ятистопний хорей.
Тема: страждання ліричного героя із-за неподіленого кохання.
Ідея: ліричний герой закоханий, він дивується тому, як різні якості характеру поєднуються у його коханої — уста — «тиха молитва», а слово — «гостре, як бритва». Дівчина горда, зрозуміти її і здобути прихильність, — як дістати зернятко із твердого горішка, — дуже важко. Почуття любові ліричного героя таке сильне, що він ладен «згубити душу», вважає це і своєю радістю, і своїм горем.
Вірш Івана Франка “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” — надзвичайно прониклива і мелодійна лірика. Автор, який пристрасно досліджував фольклор, основою вірша обрав народну пісню і органічно розвинув її мотиви. У поезії поєднане багатство художніх засобів і весь спектр душевних переживань ліричного героя.
Радимо вам вивчити цей вірш напам’ять!
Вірш Івана Франка “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” він увійшов до збірки поезій Івана Франка «Зів’яле листя», що вийшла 1886 року.
«Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» написано на зразок української народної ліричної пісні «Ой ти, дівчино, горда і пишна…». Франко описує красу дівчини, використовуючи фольклорні мотиви і порівняння, властиві народній пісні.
Віршований розмір: п’ятистопний хорей.
Тема: страждання ліричного героя із-за неподіленого кохання.
Ідея: ліричний герой закоханий, він дивується тому, як різні якості характеру поєднуються у його коханої — уста — «тиха молитва», а слово — «гостре, як бритва». Дівчина горда, зрозуміти її і здобути прихильність, — як дістати зернятко із твердого горішка, — дуже важко. Почуття любові ліричного героя таке сильне, що він ладен «згубити душу», вважає це і своєю радістю, і своїм горем.