Ідея служіння народові і свободи є головною у творі "Прометей". Головний герой не послухався велінню старших і могутніших богів, а зробив як підказувало йому його серце- навчив людей виплавляти залізо, займатися мисливством, будувати хати, а найголовніше він дав їм вогонь-як символ просвічення, виходу з блукання темрявою. І коли Зевс дізнається, що Прометей його знову не послухався присуджує йому жорстоку кару-прикувати його до гори, і хай кожен день його печінку клює орел, або яструб. Звичайно Прометей , як бог не помирає, але це йому приносить біль, який він має щодня терпіти. І кожен день коли прилітає яструб герой ставить до себе питання "Хіба ж я щось погане зробив? За що мене покарано, за те що людей навчив?" Але попри всі вагання, і докори сумління Прометей гордо і сміливо з відвагою знає , що правда на його стороні, що все що він зробив для людей є добрим, його хоробрий і відважний дух не зламати.
В конце концов Машу Троекурову выдают насильно замуж за князя Верейского – богатого старого старика. После этого Дубровский оставил свою разбойничью жизнь и, если верить слухам, уехал за границу. “Никто не знал, куда он девался <…>… грозные посещения, пожары и грабежи прекратились. <…> По другим известиям узнали, что Дубровский скрылся за границу.”
Верейский выходит замуж по расчёту, потому что хочет разбогатеть. Ему без разницы на чувства Маши. Он злой, расчётливый. Ещё я считаю, что он тиран.
В конце концов Машу Троекурову выдают насильно замуж за князя Верейского – богатого старого старика. После этого Дубровский оставил свою разбойничью жизнь и, если верить слухам, уехал за границу. “Никто не знал, куда он девался <…>… грозные посещения, пожары и грабежи прекратились. <…> По другим известиям узнали, что Дубровский скрылся за границу.”
Верейский выходит замуж по расчёту, потому что хочет разбогатеть. Ему без разницы на чувства Маши. Он злой, расчётливый. Ещё я считаю, что он тиран.