Творчість таких письменників, як…………., тісно пов’язана і з романтизмом, і з реалізмом. Це пояснюється тим, що…… У романтизмі письменників приваблювало………Разом з тим вони були ладні відмовитися від………
Філософським підґрунтям для романтиків була……….. , а для реалістів - ………
ОТВЕТ Роберт Шеклі переносить свого героя у невизначене майбутнє. Світ дуже швидко змінюється, стрімко розвивається наука, техніка, в природі відбуваються непередбачувані катаклізми, людина не може бути певна, що її чекає завтра, до чого їй бути готовою, як протистояти невідомому. Звідси і надзвичайна напруга, яку відчув герой Роберта Шеклі, потрапивши в надзвичайну ситуацію.Але він збирає волю, нерви в один клубок і включає те, що дано людині природою, що заздалегідь у людини завжди з собою – свій мозок. Людина має бути настільки розумною, що у лічені хвилини вона мусить співставити, осмислити, зрозуміти, прийняти рішення і перемогти.
Чому Шеклі робить свого героя, звичайного поштаря, переможцем над фантастичними створіннями? ( бо він вірить у силу волі і розуму людини, яка здатна мобілізувати в екстремальній ситуації весь свій потенціал)
Вчитель. Так, дійсно, в цьому і заключається гуманістичний зміст оповідання.
Дослідимо за текстом, якою повинна бути людина майбутнього?(учні наводять приклади з тексту, разом коментують)
Зрозумівши, що думка на цій планеті матеріалізується, Лерой Кліві робить спробу керувати своїми думками. Виявляється, це дуже важка річ.«Кліві зрозумів, що намагатися не думати про щось – це все одно, що зупиняти лавину голими руками. Людський мозок неможливо свідомо й прямо загальмувати. Для цього потрібні час і практика.». А ще людина майбутнього повинна мати такі риси:
силу волі, дисциплінованість— свідоме прагнення до якої-небудь мети, влада над собою та керуванні своїми діями і вчинками(Завдяки дисциплінованості та надзвичайним зусиллям волі Кліві зберігає пошту, досягає мети освоєння телепатії , навчається керувати думками);
мужність — вияв хоробрості, стійкості, рішучості(герой проявляє усі ці якості в різних ситуаціях);
сміливість — здатність переборювати труднощі, ризикувати заради благородної мети (Кліві ризикує життям, експериментуючи зі своїми думками, вчинками;
відвага — смілива поведінка людини в небезпечній ситуації; здатність до такої поведінки (герой не розгублюється і починає рішуче діяти);
кмітливість — здатність людини легко схоплювати, добре розуміти суть явища; тямущість, здогадливість сть (про це яскраво свідчать Кліві за дивними тваринами);
обережність, — якості людини, яка поводиться стримано, обдумано, передбачливо, не наражаючись на можливу небезпеку, неприємності (весь час намагається контролювати потік своїх думок, щоб уникнути небезпеки);
віра – сподівання у зміни на краще (Лерой Кліві вірить, що йому вдасться пізнати закон виживання, що на до прилетить зореліт);
бажання вижити та жити (Він щомиті бореться за життя, ).
Який настрій фіналів оповідань Р.Бредбері «Усмішка» та «Запах думки» Р.Шеклі? (оповідання мають оптимістичний настрій, автори вірять в силу розуму людини. Том («Усмішка») збереже «усмішку» і відновить в майбутньому цивілізацію людям на добро, Кліві перемагає дивних істот, отже в майбутньому завдяки своєму розумові людина має всі шанси на виживання )
Як ви вважаєте, хто є головним героєм Кліві чи потік його думки? ( Потік думки виступає в ролі головної дійової особи у творі. Через його думки ми пізнаємо його самого)
Чому рятувальників здивувало те, що на тілі Лероя Кливі, який стояв у самому центрі пожежі, не було жодного опіку? Чим це пояснюється?(Вогонь у творі «Запах думки» має символічне значення. Сила вогню, здатна все змітати на своєму шляху, символізує силу людського розуму. )
Ми вже знаємо, що світ швидко змінюється, і те, що вчора ще було уявою, сьогодні вже стає реальністю. Вислови В.Гюго і А.Франса перегукуються із задумом Р.Шеклі, який хоче показати нам, якою має бути людина в майбутньому, щоб могла вижити у боротьбі з невідомим.
Словничок: Гуманізм —це система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність, створення умов для її повноцінного життя і фізичного та духовного розвитку.
«Світом править сила, а не думка, але думка використовує силу». Висновок, який ми зробили з цих слів Паскаля, звучить так: «...відтак думка править світом за до сили». Доказом цього є історія Кліві, розказана Робертом Шеклі: Лерой Кліві завдяки силі своєї думки зумів врятувати собі життя. «... завдяки своєму розуму й умінню пристосовуватися людина була завжди і скрізь царем природи...» — впевнено стверджував цю ідею в своїх творах американський письменник-фантаст. Водночас в оповіданні Шеклі і сюжет, і герої, і події подаються в іронічній манері, що передбачено усіма нормами наукової фантастики. І навіть чудесний порятунок з планети З-М-22 героя не приховує усмішки автора: «Поштмейстер, видно, засумнівався. Він подивися ще раз у вікно, і вираз його обличчя нагадав Кліві обдурену пантеру.
У меня Маяковский ассоциируется с революцией и большевиками, с ярким, режущим светом.
Он был очень необычный человек, быть поэтом для него было не профессией, а призванием. Мне кажется, что Маяковский и внешне похож на свои стихи, а может, это стихи похожи на него? В стихах он буквально эксплуатирует свою внешность. В них всегда присутствует состояние «огромности».
Конечно, Маяковский сознавал свою исключительность и, веря ее стихийной правоте, шел напролом. Для меня Маяковский – это начало. Начало новой поэтической эпохи, новой связи искусства с жизнью, это новый герой. Наверное, Маяковский – поэт несет в себя что-то от «не поэта»: он мастер цеха, «делающего» стихи, и он боец имеющий перед собой цель, которую, может быть, проще преследовать другими средствами, не стихами.
Многие мои одноклассники говорят, что не понимают стихи Маяковского. По-моему, они не хотят их понимать. Сначала я тоже не могла найти смысл стихотворений, не понимала их. Но стоило всего лишь глубже изучить биографию Маяковского, обстановку в стране в то время – все сразу стало на свои места.
Я не могу сказать, что Маяковский – мой любимый поэт. Мне очень интересно «разбираться» в смысле его стихов. Доходить до их сути. Маяковский использует в стихотворениях очень необычные обороты, свойственные только его поэзии. Лишь Маяковский может написать такое:
Вошел к парикмахеру, сказал – спокойный
Будьте добры, причешите мне уши.
Или такое:
Людям страшно – у меня изо рта
Шевелит ногами непрожеванный крик.
Таких примеров великое множество. У Маяковского нет ни одного стихотворения, над смыслом которого не надо задумываться.
Мне очень понравилась поэма «Хорошо!». Она меня поразила. В поэме отражены настроения массы людей. Я думаю, что только человек, обладающий величайший талантом ту атмосферу, те события. Не передать, а передать в стихах, сатирически изображая врагов революции. На мой взгляд эта поэма написана очень изобретательно и пластично.
Я думаю, что стихи Маяковского не могут оставить никого равнодушным. Они должны или очень нравиться или очень не нравиться. Мне они нравятся своей оригинальностью, удачными сравнениями:
Каждый поэт – ребенок своего времени. Маяковский чувствует это, он «болеет» своей эпохой. Это проявляется во всех его произведениях.
Я думаю, что путь Маяковского – великий и трудный – не единственный в поэзии, она вечно обновляется, как сама жизнь. А он выразил рывок именно своего времени, эпохи грандиозного, крутого перелома. Наверное, этим Маяковский и важен сегодня. С этим, я надеюсь, придет и в будущее.