Час, коли створювалося велике творіння Шекспіра – трагедія «Гамлет», припало на початок XVII століття. Це був час епохи Відродження, епохи культурно-історичного підйому. У цей період розвивалися науки, відбувалися великі відкриття. Все це вселяло в людей віру в безмежні можливості людського розуму, створювало абсолютно новий ідеал особистості, переконання в гідності людини, ім’я якого – Homo Sapiens. І отримала свою назву філософія Відродження – гуманізм.Розбуджена свідомість прогресивно налаштованих людей штовхало їх у гущу життєвих подій, в боротьбу за зміну і перебудову життя. Але вони не могли уявити собі, чим обернуться їхні старання, які проблеми поставить перед людьми цей новий світ. Так, під кінець Відродження, прийшло усвідомлення трагедії індивідуалізму. Тому основна тема трагедії Шекспіра – зіткнення шляхетної особистості, героя-гуманіста зі світом зла і несправедливості.У трагедії зображено, як Гамлет спочатку викриває лицемірство коронованого злочинця, а потім і мститься йому за смерть батька. Але це тільки зовнішні події п’єси. Шекспір малює складні і важкі роздуми шляхетної людини про природу зла, про порочне у королівському дворі, про брехню, яка зачаїлася в стінах палацу, про хвороби, якими вражене століття, немов би «вивихнуте у своїх суглобах».Автор вибирає в герої виняткову людину, яка знаходить в собі сили кинути виклик всьому несправедливому світу і вести з ним до останнього подиху героїчну боротьбу. Людину, яка постає як творець своєї долі, від дій якої все залежить, зокрема б мислення і почуттів, що, у свою чергу, кореняться в умовах реального життя.Гамлет – типовий інтелігент того часу, який здобув освіту в одному з найбільш передових університетів. Він найбільш повно увібрав в себе прогресивні настрої буржуазної молоді. Його серце наповнене любов’ю до життя, святою вірою в людину – він «вінець всього живого». Однак повернувшись додому, він переконується, що реальний світ зовсім не схожий на світ, створений в його мріях. «Нікчемним, плоским і тупим» бачиться герою світло.
