Твір "Дивак" Г.Тютюнника - повість.Так чи ні?
Олесь - це малий хлопчик.Так чи н НАДО Хлопчик у лісі побачив дятла.Так чи ні?
Олесь утрамбував сніг навколо сосни, щоб вона не впала.Так чи ні?
Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льоду і почав розглядати дно.так чи ні?
На уроці хлопець разом з усіма малює глечик.Так чи ні?
Дядьки називають хлопця дивакуватим.Так чи ні?
Федько Тойкало дає Олесеві пирога з м'ясом.Так чи ні?
Хлопець шкодує коней, тому діда, щоб той їх не бив.Так чи ні?
Олесь з дідом поверталися додому в темряві.Так чи ні?
Уночі Олесь бачить дивні сни.Так чи ні?
Вони ступали , кульгаючи до річки…. Обидва були стомлені й виснажені, з обличчя не сходив вираз тупого терпіння, що його карбують тривалі знегоди». «Вони йшли, нахиливши низько плечі, а ще нижче голову, втупившись очима в землю».
Але шлях додому був тривалий, важкий і небезпечний. Та вони обов’язково його подолають. Двоє чоловіків миля за милею долали безкраю північну пустелю, ворожу і безжалісну до людей…. Портрет головного героя: «Його штани подерлися об гостре каміння , з колін сочилася кров, залишаючи червоні сліди. Тоді він поклав клунок на землю й почав підкрадатись до птахів плазом, як кіт до горобця », «Він з»їв пташенят куріпки жадібно, вкидаючи їх в рот , вони хрупали на зубах, немов яєчні шкаралупи», «Він трясся, наче паралітик» Тільки життя змушує страждати. Померти не боляче. Померти – заснути. Смерть – це значить кінець, спокій. Чому ж тоді йому не хочеться вмирати?
Він розпакував тюк і перш за все порахував, скільки у нього сірників. Їх було шістдесят сім. Щоб не помилитися, він перераховував три рази. Він розділив їх на три купки і кожну загорнув у пергамент; один згорток він поклав в порожній кисет, другий – за підкладку зношеної шапки, а третій – за пазуху. Коли він виконав все це, йому раптом стало страшно; він розгорнув усі три згортки і знову перерахував. Сірників було як і раніше шістдесят сім. Він уже не боровся, як борються люди. Це саме життя в ньому не хотіло гинути і гнало його вперед Навіть вмираючи, він не підкорявся смерті Але як не важко було йому йти, ще важче було переконати себе в тому, що Білл його не кинув, що Білл, звичайно, чекає його біля криївки. Він повинен був так думати, інакше не мало ніякого сенсу боротися далі, – залишалося тільки лягти на землю і померти.
Ритм стихотворения воспринимается как блестящий, сверкающий, брызжущий поток талой воды и света, слитых воедино приходом весны.
рифмовки - перекрёстный.
Рифмы: снег - брег; шумят - гласят; концы - гонцы; идёт - вперед; идёт - хоровод; дней - за ней.
Глаголы: белеет, шумят, бегут, будят, блещут, гласят, идет, выслала, толпится.
Глаголы передают ощущение быстрого движения, бега, блеска, радости.
Эпитеты: сонный брег, молодой весны гонцы, тихих, теплых майских дней; румяный, светлый хоровод.
Эпитеты придают художественную, поэтическую яркость речи; усиливают выразительность, образность языка произведения.
В первой строфе глаголы нужны для выражения темпа, стремительности событий; эпитеты в третьей - для усиления эмоциональной окраски стихотворения.
Объяснение:
Удачи!