Тестовые задания по русскому языку для 9 класса по теме: «Сложносочинённые и сложноподчинённые предложения» Правильный вариант ответа отмечен знаком + 1. При чего связываются простые предложения в составе сложносочинённого предложения? A) Предлоги + Б) Сочинительные союзы B) Подчинительные союзы Г) Частицы 2. Как соединяются простые предложения в составе сложносочинённого предложения? А) Есть главное и придаточное предложение Б) Одно предложение подчиняется другому B) Предложения равны только грамматически + Г) Предложения равны грамматически и по смыслу 3. Какими союзами не могут связываться простые предложения в составе сложносочинённого? А) Притяжательными Б) Соединительными + В) Указательными Г) Противительными 4. Укажите сложносочинённое предложение с противительным союзом дождь, и в городе запахло свежестью. Б) Лицо его было ярко-красным, глаза тоже налились. + В) Все пошли за учителем во двор, ая остался в классе. Г) То ли она решилась признаться в обмане, то ли просто сделала виноватый вид. 5. Укажите сложносочинённое предложение с пояснительным союзом: + A) Мужская комнатная прислуга была доведена у нас до минимума, а именно: для всего дома полагалось не больше двух лакеев. Б) Убеждения внушаются теорией, поведение же формируется примером. B) Не только не нашли золота, но и потратили все свои сбережения на дорогу. Г) Они все бежали вперёд, ая развернулся в обратную сторону. 6. Укажите сложносочинённое предложение с разделительным союзом: - А) Не то она завидовала ему, не то она просто жалела. Б) Нос уже стал холодным, руки тоже похолодели. В) Мы зашли в комнату, и через Мгновение она запела. Г) Когда-нибудь я научусь играть на трубе, и мировая публика оценит это сполна. 7. Укажите сложносочинённое предложение с соединительным союзом: А) Она давно уже ничего не ела, но чувства голода не ощущала. Б) Утром сильный дождь, зато сейчас на чистом небе ярко светит солнце. + В) Она давно была влюблена. да и он испытывал те же чувства.

Определение места героя среди других персонажей.

2. Степень участия и его роль в конфликте.

3. Анализ имени.

4. Портрет. Внешний облик, как он дан автором и в восприятии других персонажей.

5. Речевая характеристика.

6. Описание предметов быта, жилища, одежды, условий жизни как средство самовыражения героя.

7. Семья, полученное воспитание, история жизни. Род занятий.

8. Черты характера. Эволюция личности в процессе развития сюжета.

9. Поступки и мотивы поведения, в которых герой проявляет себя наиболее ярко.

10. Прямая авторская характеристика. Отношение к герою других персонажей произведения.

11. Сопоставление с другими персонажами или литературным героем другого автора.

12. Оценка литературного персонажа его современниками.

13. Герой как порождение своей эпохи и выразитель определенного мировоззрения. Определение типического и индивидуального в литературном герое.

14. Ваше личное отношение к персонажу и такому типу людей в жизни.

Діккенс Чарльз — Різдвяна пісня у прозі, або Різдвяне оповідання з привидами (скорочено)

Цитата:

Марлей помер. Скрудж зоставив Марлеве йменна на вивісці. І після Марлевої смерті над дверима при вході в контору було написано: Скрудж і Марлей. Всі знали торгову спілку, що звалася "Скрудж і Марлей".

Якось, перед одним з найкращих днів року, перед Різдвом, старий Скрудж сидів і працював у своїй конторі. Година була холодна, похмура.

— Будьте здорові, зі Святим вечором, з веселим Різдвом, дядечку! Щасти вам, Боже! — залунав зненацька радісний голос. То говорив Скруджів племінник, хутко ввійшовши в кімнату.

— Що за дурниці! — відказав Скрудж.

— Ну, та не гнівайтеся ж, дядечку! — сказав племінник.

— Як же мені не гніватися, — бурчав дядько, — коли той світ, де я живу, заселений Такими дурнями, як ти! "Радісне Різдво"! Не говори мені такого. На Різдво платять борги без грошей; воно показує, що чоловік став на рік старший і ні на одну годину Не став багатший; це той час, коли треба лічити по книгах і бачити, що кожна стаття за всі дванадцять місяців була проти нас.

— Коли б я міг робити так, як бажаю, — скрикнув Скрудж з лютістю, — то я б кожного дурня, що шляється та славить Христа, зварив разом з його різдвяною стравою й поховав би, застромивши йому ялинку в серце!

— Дядечку! — благав племінник.

— Племіннику, — одказав суворо дядько, — святкуй собі Різдво по-своєму і не заважай мені святкувати його, як я хочу.

— Прощавай, — сказав ще раз Скрудж.

— І щасливого Нового року бажаю вам!

— Прощавай, — знов промовив Скрудж. Але, незважаючи на все це, племінник вийшов із хати, не промовивши жодного гнівного слова. Він зупинився коло вхідних дверей, щоб побажати й Писареві щасливих свят, той, хоч уже мало не зовсім замерз, але був тепліший від Скруджа, від щирого серця відповів на привітання.

Переказ:

Так само Скрудж не відповів на щирість джентельменів, що збирали гроші для бідних, і різдвяну пісню хлопчика, що колядував під вікнами.

Коли Скрудж повернувся додому, то замість молотка-колотушки побачив обличчя колишнього компаньйона — Марлі.

Цитата:

— Дурниці! — сказав знов Скрудж. — Не хочу цьому вірити.

Але він таки змінився в лиці, як привид, не спиняючися, перейшов крізь двері, увійшов у кімнату і встав перед ним. Коли він входив, згасаюче полум'я спалахнуло, немов хотіло сказати: "Я знаю, це — Марлеєва тінь!" — і знов померкло.