Здавна люди схилялися перед явищами природи, відчували забобонний страх перед ворожими її виявами. Балада Й. В. Ґете «Вільшаний король» написана в романтичному стилі за мотивами народної пісні.
Батько везе хворого сина через ліс, а тому вважається, що дитину кличе Вільшаний король, або Лісовий король. Хлопчик марить, і туман йому видається страшним бороданем, який пропонує піти з ним на узбережжя в сади погратися. Шепіт листя нагадує хворому вмовляння підступного короля, а верби «в імлі нічній» — королівнами, що «до пісні й танцю в полі зійшлись».
Хвороба мучить малого, тисне, а йому здається, що то «лісовий» демон «хапає і мучить, злий!» Балада, відповідно до жанру, закінчується трагічно. Батько приїхав додому, але «син покинув навіки світ».
Вітер, туман, ніч, вільха та верба символізують у творі ворожі до людини сили, а діалог між батьком і сином роблять його напруженим, драматичним. На жаль, людина не всесильна і не може інколи до своєму ближньому, тому викликає глибоке співчуття.
Так фантастичні уявлення переплелися з реальними подіями та уявою поета і втілилися у чудовій баладі.
Например: Замечательная сказка,к тому же поучительная.
Сразу в начале удивительные события и захватывающие моменты,именно этим она понравилась мне.Некая фантастика в обычной русской сказке и необычная история про любовь.Мне очень понравилось,как царевна и её будущий жених боролись за право быть вместе.Но больше всего мною была оценена история со стрелами,довольно глупо,но весело,каждый сын по очередности стреляет,и выберет ту невесту,что окажется на том месте.Еще хочу подчеркнуть то,как лягушка превратилась в царевну,не только умная и хозяйственная женщина,но ещё и красивая и настоящая царевна.
Здавна люди схилялися перед явищами природи, відчували забобонний страх перед ворожими її виявами. Балада Й. В. Ґете «Вільшаний король» написана в романтичному стилі за мотивами народної пісні.
Батько везе хворого сина через ліс, а тому вважається, що дитину кличе Вільшаний король, або Лісовий король. Хлопчик марить, і туман йому видається страшним бороданем, який пропонує піти з ним на узбережжя в сади погратися. Шепіт листя нагадує хворому вмовляння підступного короля, а верби «в імлі нічній» — королівнами, що «до пісні й танцю в полі зійшлись».
Хвороба мучить малого, тисне, а йому здається, що то «лісовий» демон «хапає і мучить, злий!» Балада, відповідно до жанру, закінчується трагічно. Батько приїхав додому, але «син покинув навіки світ».
Вітер, туман, ніч, вільха та верба символізують у творі ворожі до людини сили, а діалог між батьком і сином роблять його напруженим, драматичним. На жаль, людина не всесильна і не може інколи до своєму ближньому, тому викликає глибоке співчуття.
Так фантастичні уявлення переплелися з реальними подіями та уявою поета і втілилися у чудовій баладі.
Объяснение:
Например: Замечательная сказка,к тому же поучительная.
Сразу в начале удивительные события и захватывающие моменты,именно этим она понравилась мне.Некая фантастика в обычной русской сказке и необычная история про любовь.Мне очень понравилось,как царевна и её будущий жених боролись за право быть вместе.Но больше всего мною была оценена история со стрелами,довольно глупо,но весело,каждый сын по очередности стреляет,и выберет ту невесту,что окажется на том месте.Еще хочу подчеркнуть то,как лягушка превратилась в царевну,не только умная и хозяйственная женщина,но ещё и красивая и настоящая царевна.