у романі в. скотта "айвенго" виведені два образи прекрасних дівчат — ровени та ребекки. обидві вони молоді, дуже красиві, розумні, виховувалися без матерів. їх постійно оточувала любов і ласка ближніх, велика розкіш.
але і соціальний стан, і характери у них різні. по-різному вони поводяться в критичних ситуаціях, по-різному склалася і їхня доля.
ровена — знатна саксонка, нею опікувався седрик ротервудський. опікун обожнює її, ні в чому не відмовляє і пов'язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. проте ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду альтестаном. потрапивши у полон, дівчина, що звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною коханого лицаря айвенго.
ребекка — дочка багатого єврея ісаака. її плем'я постійно зазнавало гонінь та принижень. і хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, "щоб вижити в цьому жорсткому світі".
вона навчилася лікувати, всім, хто цього потребував. у критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю. вона дуже сильна натура. не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, страдникам. вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків.
ці жіночі образи відіграють значну композиційну роль, глибше розкрити характери головних героїв та відобразити історичну епоху. їх краса, розум та доброта облагороджували той жорстокий світ.
в первой главе романа евгений онегин предстает перед нами как франт, столичный житель, он умеет "лицемерить, казаться, являться"; как многие светские люди, умеет скучать, томиться.. онегин - светский молодой человек, столичный аристократ, получивший типичное для того времени воспитание под руководством француза-гувернера. он ведет образ жизни "золотой молодежи": , прогулки по невскому проспекту, посещение театров. хотя онегин и учился "чему-нибудь и как-нибудь", он все же имеет высокий уровень культуры, отличаясь в этом отношении от большинства дворянского общества. однако, потом он разочаровывается в такой жизни: "нет, рано чувства в нем остыли. ему наскучил света "это мы уже видим в конце первой главы. пустота жизни мучает онегина, им овладевает хандра, скука, и он покидает светское общество
у романі в. скотта "айвенго" виведені два образи прекрасних дівчат — ровени та ребекки. обидві вони молоді, дуже красиві, розумні, виховувалися без матерів. їх постійно оточувала любов і ласка ближніх, велика розкіш.
але і соціальний стан, і характери у них різні. по-різному вони поводяться в критичних ситуаціях, по-різному склалася і їхня доля.
ровена — знатна саксонка, нею опікувався седрик ротервудський. опікун обожнює її, ні в чому не відмовляє і пов'язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. проте ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду альтестаном. потрапивши у полон, дівчина, що звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною коханого лицаря айвенго.
ребекка — дочка багатого єврея ісаака. її плем'я постійно зазнавало гонінь та принижень. і хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, "щоб вижити в цьому жорсткому світі".
вона навчилася лікувати, всім, хто цього потребував. у критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю. вона дуже сильна натура. не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, страдникам. вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків.
ці жіночі образи відіграють значну композиційну роль, глибше розкрити характери головних героїв та відобразити історичну епоху. їх краса, розум та доброта облагороджували той жорстокий світ.
в первой главе романа евгений онегин предстает перед нами как франт, столичный житель, он умеет "лицемерить, казаться, являться"; как многие светские люди, умеет скучать, томиться.. онегин - светский молодой человек, столичный аристократ, получивший типичное для того времени воспитание под руководством француза-гувернера. он ведет образ жизни "золотой молодежи": , прогулки по невскому проспекту, посещение театров. хотя онегин и учился "чему-нибудь и как-нибудь", он все же имеет высокий уровень культуры, отличаясь в этом отношении от большинства дворянского общества. однако, потом он разочаровывается в такой жизни: "нет, рано чувства в нем остыли. ему наскучил света "это мы уже видим в конце первой главы. пустота жизни мучает онегина, им овладевает хандра, скука, и он покидает светское общество