Своеобразие языка стихотворения «Я убит подо Ржевом» – «в обычном для Твардовского непринужденном сочетании… прозаизмов, конкретных примет реального, хотя несколько обобщенного солдатского языка… и высоких поэтизмов». А. В. Македонов. «Творческий путь Твардовского». 1981
Подтвердите эту мысль критика примерами из художественного текста.
Это сказка, т.к. там ветер и солнце (невоодушевлённые) разговаривают и даже спорят, также здесь есть борьба добра и зла, то есть солнце-добро, а ветер-зло. Это художественный стиль , т.к. в сказке присутствуют характеристики художественного стиля: образность, выразительность и эмоциональность. Это повествование с элементами описания, т.к. тут есть персонажи о которых повествуется в сказке, повествуется об этой истории и описываются действия персонажей, а также их эмоции.
Объяснение: Удачи в учёбе!
Відповідь:
У оповіданні Рей Бредбері розповідає, як у майбутньому люди знищили картину італійського художника доби Відродження Леонардо да Вінчі «Джоконда». Події відбуваються у зруйнованому місті, де радіоактивні поля і дороги, зіпсовані бомбами. Жителі великого міста, які вижили після атомних бомбувань, сповнені ненависті до минулого. Грігсбі, один із героїв твору, пояснює: «Людина ненавидить те, що її занапастило, що їх життя поламало. Вже так вона влаштована. Нерозумно, можливо, але така людська природа». Люди, що стоять у черзі, не можуть дозволити собі купити за один пенні напій з ягід. Для них святковими є події, коли знищують книги, коли розбили кувалдою останній автомобіль. Восени 2061 року вони влаштовують свято: ламають все, що збереглося після катастрофи. Свідком подій став хлопчик Том. Він стає у чергу — влада дозволяє кожному охочому плюнути на картину Леонардо да Вінчі. Люди плюють і рвуть картину на шматки, ламають раму. За дорослими хлопчик ухопив шматочок полотна і затиснув його у руці. Він бачив, як «баби жували шматки полотна; як чоловіки розламували раму, піддавали ногою тверді клапті, рвали їх на дрібні-дрібні шматочки». Том повертається додому, там розкриває долоню й при світлі місяця бачить, що йому дісталася усмішка Джоконди. У фантастичному сюжеті автор привертає увагу до проблем майбутнього людства, занепаду цивілізації. Це твір-пересторога, попередження про катастрофу, до якої може призвести бездуховність технізованого суспільства. Письменник переконаний, що духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.
Пояснення: