СУММАТИВНОЕ ОЦЕНИВАНИЕ ЗА 4 ЧЕТВЕРТЬ
по русской литературе
5 класс
Понимание и ответы по тексту Задание1
ответьте на во указав один верный ответ из четырех представленных 1б
1. Кому Настя приносит в дар клюкву?
А) директору школы
В) своим родным
С) сельскому врачу
Д) эвакуированным детям
2. Каким мастерством обладает Митраша? 1б
А) делает деревянную посуду
В) изготавливает украшения
С) ремонтирует часы
Д) чинит обувь
3. Какова главная идея произведения 1б
А) богатые залежи торфа на болотах
В) любовь между живыми существами
С) растительный и животный мир лесов
Д) человек и природа –единое целое
4. От чьего имени описывается история в произведении « Кладовая солнца»? 1б
А) геологов
В) Митраши
С) Насти
Д) обитателей села
5. Об истории каких деревьев повествуется в тексте? 1б
А) дуба и лиственницы
В) ели и сосны
С) пихты и березы
Д) ясеня и тополя
итого:5б
Анализ и интерпретация текста
Задание 2 Дайте краткий ответ.
1. Что вынудило мальчика идти по незнакомой тропинке?
1б
Задание 3 Выберите из произведения М.М. Пришвина образцы фантастического, чудесного мира и заполните таблицу.
Фантастический мир примеры
Жители « кладовой солнца»
1б
События, сопровождающие рассказ о случае с детьми
2б
Сравнения, метафоры, олицетворения как авторское отношение
2б
Развязка произведения
1б
итого:7б
Оценка и сравнительный анализ
Задание 3
Какая из данных пословиц определяет основную мысль повести «Кладовая солнца»
А) Век живи – век учись.
В) От добра добра не ищут.
С) Любишь кататься – люби и саночки возить.
D) Сам погибай, а товарища выручай.
Напишите развернутый ответ, подтверждающий ваш выбор НЕ СПАМЬТЕ И ЕСЛИ ОТВЕТИТЕ, ТО ПРАВИЛЬНО ЭТО ОЧЕНЬ ВАЖНО
« Дзеркалом суспільства» називав театр великий письменник-сатирик Жан Батист Мольєр. «Зображуючи людей, ви пишете з натури, – говорив він. – Портрети їх повинні бути схожі, і ви нічого не досягли, якщо в них не впізнають людей вашого століття». Своїм основним завданням, завданням своєї творчості письменник вважав прагнення «дати на сцені приємне зображення загальних недоліків» і тим самим сприяти їх виправленню. А недоліків у сучасному йому суспільстві було досить багато – до такого висновку великий драматург прийшов гаючи за людьми, їх вчинками, бажаннями, пристрастями життя. У серці Мольєра все більше наростав протест проти соціальної несправедливості і недосконалості існуючого світу. І цей протест він висловлював на сторінках своїх творів. Увагу Мольєра, як автора комедій, залучали порушення норм людської моралі, відхилення від природних прагнень в ім’я надуманих цінностей. На його думку, фальшиві ідеали лежать в основі збоченої моралі. Саме тому він вимагав від людей справжньої моральної строгості, вміння підпорядковувати свої бажання і поведінку вимогам розуму.
Одним з яскравих реалістичних творів письменника стала комедія «Міщанин-шляхтич». В основу п’єси було покладено сюжет про багатого буржуа, готового в своєму прагненні до аристократичних титулів прийняти безглузде, фантастичне звання «мамамуші» і піддатися маскарадному обряду посвячення в це звання. Герой Мольєра, пан Журден – простодушний недалекий міщанин, який несподівано розбагатів і єдине бажання якого – стати дворянином. Для досягнення цієї мети герой готовий на будь-які приниження, він готовий виконувати найбезглуздіші поради тих, перед ким він схиляється. Його невігластво, довірливість і простодушність спонукали нахабного обманщика Доранта піддати Журдена «вихованню». Він обіцяє навчити героя манерам маркізів, закликає в усьому покластися на нього. Насправді ж ним керують виключно корисливі інтереси. Пройдисвіт грає не лише на прагненні міщанина стати дворянином, він підіграє недалекому простакові абсолютно в усьому, прагнучи отримати за свою «безцінну» до якомога більшу винагороду і таким чином збагатитися, не докладаючи особливих зусиль. Дорант користується бажанням Журдена доглядати за маркізою Доріменой . Для афериста це – прекрасна можливість влаштувати свято на честь своєї дами і добре поживитися за рахунок довірливого героя. Він вселяє Журдену, що маркіза до нього небайдужа, і тим самим підштовхує героя до активних і нерідко комічних дій .
Объяснение:
Следует отметить, что Джульетта гораздо сердечнее, теплее, душевно богаче, чем ее избранник. Он риторически сравнивает себя со школьником, тогда как первая ее мысль — об опасности, которой он подвергается во владениях ее отца. Не Ромео, а Джульетта отвергает клятвы. Не он, а она говорит простые слова: «Хотела б я восстановить приличье, да поздно, притворяться ни к чему. Ты любишь ли меня? » (II, 2). Ромео даже и после своего перерождения лишь наполовину избавился от самонаблюдения. Джульетта цельнее, богаче оттенками чувств, деятельнее. Не случайно в заключительной строке оригинального текста трагедии сказано не «повесть о Ромео и Джульетте» , а «повесть о Джульетте и ее Ромео» .