Фе́нтезі (слово середнього роду[1], англ. fantasy — фантазія) — літературний жанр фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі, де чудеса і вигадка нашого світу є реальністю[2].
Важливим джерелом для фентезі є казки і легенди, наприклад, про те, як Добриня Микитич рятував Забаву Путятівну від змія Горинича.
Магія й інші надприродні явища не обов'язково повинні бути головними елементами сюжету, теми чи місця дії, проте в будь-якому випадку вони присутні у творі як частина картини світу. Багато історій цього жанру відбуваються у вигаданих світах, де чари є звичною справою. Як правило, від наукової фантастики і літератури жахів фентезі відрізняється відсутністю (псевдо)-наукових та макабричних тем, хоча усі три жанри мають багато спільного.
У популярній культурі переважає умовно середньовічна форма жанру фентезі, особливо після всесвітнього успіху трилогії «Володар Перснів» Дж. Р. Р. Толкіна. Проте в ширшому, вульгарному розмовному значенні до фентезійного жанру відносять твори багатьох письменників, художників, кінорежисерів і музикантів — починаючи від стародавніх міфів та легенд і закінчуючи сучасними творами, популярними серед широкого загалу.
Також у наші дні фентезі — це жанр у живопису, кінематографі, відеоіграх і настільних іграх, тому согодні воно дуже популярне.
Я хочу рассказать историю о моём велосипеде. Однажды я ездил в деревню. В один день я случайно увидел, что кто-то лезет в соседский огород воровать. Я сразу решил пойти в соседние дома, чтобы рассказать об этом, но там никого не было. Тогда я увидел лежащий на земле велосипед и, взобравшись на него, я отправился к моему дедушке. Я рассказал ему всё, и мы поймали воров всей деревней. Оказалось, что это были сами хозяева, и что они забыли ключи, но меня похвалили за смелость и подарили этот велосипед.
Фе́нтезі (слово середнього роду[1], англ. fantasy — фантазія) — літературний жанр фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі, де чудеса і вигадка нашого світу є реальністю[2].
Важливим джерелом для фентезі є казки і легенди, наприклад, про те, як Добриня Микитич рятував Забаву Путятівну від змія Горинича.
Магія й інші надприродні явища не обов'язково повинні бути головними елементами сюжету, теми чи місця дії, проте в будь-якому випадку вони присутні у творі як частина картини світу. Багато історій цього жанру відбуваються у вигаданих світах, де чари є звичною справою. Як правило, від наукової фантастики і літератури жахів фентезі відрізняється відсутністю (псевдо)-наукових та макабричних тем, хоча усі три жанри мають багато спільного.
У популярній культурі переважає умовно середньовічна форма жанру фентезі, особливо після всесвітнього успіху трилогії «Володар Перснів» Дж. Р. Р. Толкіна. Проте в ширшому, вульгарному розмовному значенні до фентезійного жанру відносять твори багатьох письменників, художників, кінорежисерів і музикантів — починаючи від стародавніх міфів та легенд і закінчуючи сучасними творами, популярними серед широкого загалу.
Також у наші дні фентезі — це жанр у живопису, кінематографі, відеоіграх і настільних іграх, тому согодні воно дуже популярне.
Я хочу рассказать историю о моём велосипеде. Однажды я ездил в деревню. В один день я случайно увидел, что кто-то лезет в соседский огород воровать. Я сразу решил пойти в соседние дома, чтобы рассказать об этом, но там никого не было. Тогда я увидел лежащий на земле велосипед и, взобравшись на него, я отправился к моему дедушке. Я рассказал ему всё, и мы поймали воров всей деревней. Оказалось, что это были сами хозяева, и что они забыли ключи, но меня похвалили за смелость и подарили этот велосипед.
Объяснение: