ответ оставил Гость Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак Портрет Хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові Не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід Платон, ідучи за Савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди. Еге, — промовив Савка. — Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають. От він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові Психологічна характеристика (думки, почуття тощо) Я був тоді ще командиром танка, що залишивсь у німців з пробитим мотором. А до війни я був садівником. Сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив та, мабуть, що й усе. Капітан Колодуб так тепло і разом з тим з такою тонкою, знайомою всім іронією усміхнувся, що за ним тихо усміхнулася вся землянка Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери… Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас Характер (учинки, ставлення до інших) Командир умів оповідати. Вони були добрі бійці, і Петро Колодуб любив їх Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу Характеристика героя іншими персонажами
Описывая «Маленького принца» , многие говорят, что книга многомерная. И это правда. Ощущение, что произведение построено по принципу Матрешки. Кажется, что весь смысл этой притчи лежит на поверхности, однако, присмотревшись, мы замечаем, что эта, простая, на первый взгляд, книга уверенно и слаженно заставляет читателей на какое-то мгновение снова стать детьми. «Все мы родом из детства» (с) – говорит Экзюпери. Автор будто призывает вывести в свет из «пыльных антресолей» внутреннего мира того самого ребенка, коего мы так упорно прячем в себе.
«Маленький принц» - одна из самых цитируемых книг. Практически весь текст разобран и разбросан по цитатам и фразам, некоторые из которых, уже стали крылатыми. И это лишь подчеркивает успех написанного.
«Себя судить куда трудней, чем других. Если ты сумеешь правильно судить себя, значит, ты поистине мудр» . (с)
«Маленький принц» - книга изумительная и поразительная по своему содержанию. У нее нет определенных рамок, нацеленности на установленную аудиторию. Она универсальна. Она говорит о самом важном в любые времена. Темы, поднятые в ней, актуальны и по сей день. Эта та книга, которую хочется перечитывать, и с каждым прочтением открывать что-то новое для себя. Наверное, ее должен прочесть каждый.
Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому,
як на хлопчику батьків піджак
Портрет
Хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові
Не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід Платон, ідучи за Савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди. Еге, — промовив Савка. — Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають. От він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові
Психологічна характеристика (думки, почуття тощо)
Я був тоді ще командиром танка, що залишивсь у німців з пробитим мотором. А до війни я був садівником. Сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив та, мабуть, що й усе. Капітан Колодуб так тепло і разом з тим з такою тонкою, знайомою всім іронією усміхнувся, що за ним тихо усміхнулася вся землянка
Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери… Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас
Характер (учинки, ставлення до інших)
Командир умів оповідати. Вони були добрі бійці, і Петро Колодуб любив їх
Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу
Характеристика героя іншими персонажами
«Маленький принц» - одна из самых цитируемых книг. Практически весь текст разобран и разбросан по цитатам и фразам, некоторые из которых, уже стали крылатыми. И это лишь подчеркивает успех написанного.
«Себя судить куда трудней, чем других. Если ты сумеешь правильно судить себя, значит, ты поистине мудр» . (с)
«Маленький принц» - книга изумительная и поразительная по своему содержанию. У нее нет определенных рамок, нацеленности на установленную аудиторию. Она универсальна. Она говорит о самом важном в любые времена. Темы, поднятые в ней, актуальны и по сей день. Эта та книга, которую хочется перечитывать, и с каждым прочтением открывать что-то новое для себя. Наверное, ее должен прочесть каждый.