«Стихотворение «Нате!» и «Послушайте!» обозначили эмоциональный диапазон ранней
поэзии Маяковского - от страстного накала до
застенчивой робости, от доверительного признания
до гневной обличительной речи».
(С. А. Субботин)
-
- Прокомментируйте мысль учёного. Согласны ли
вы с ней? Почему?
- В чём, на ваш взгляд, проявляется «страстный
накал» и «застенчивая робость», «доверительное
признание» и «гневная обличительная речь»
названных исследователем стихотворений? Есть ли
в стихах «Нате!» и «Послушайте!» то, что, по
вашему мнению, их сближает, что не позволяет
говорить о них только как о крайностях
«эмоционального диапазона» поэзии раннего
Маяковского

Объяснение:

Научная этика — в современной науке это совокупность официально опубликованных правил, нарушение которых ведёт к административному разбирательству.

Учёный должен следовать принципам научной этики, чтобы успешно заниматься научными исследованиями. В науке в качестве идеала провозглашается принцип, что перед лицом истины все исследователи равны, что никакие заслуги не принимаются во внимание, если речь идёт о научных доказательствах. Не менее важным принципом научного этоса является требование научной честности при изложении результатов исследования. Учёный может ошибаться, но не имеет права подтасовывать результаты, он может повторить уже сделанное открытие, но не имеет права заниматься плагиатом.

ответ:Сюжет. Головний герой Лерой Кліві через космічну аварію опинився на незнайомій планеті без засобів до порятунку. Героя здивувало, що тварини на планеті сліпі та глухі, вони спілкуються завдяки телепатії. Він робить спробу керувати своїми думками та придумує різн порятунку. Силою думки він бореться з пантерою, вовками, стерв’ятником, уявляє себе самицею пантери, змією, пташкою, кущем, трупом. Останнім зусиллям волі він змушує хижаків відступити, уявивши себе вогнем.

Він став телепатом, який переміг інопланетних тварин і здивував рятувальників, що прибули йому на до . Їх здивувало те, що на тілі Лероя Кліві не було жодного опіку, хоча він перебував в епіцентрі пожежі.

Гуманістичний зміст оповідання. Людина — не вбивця всього живого, бути сильним не означає знищувати тих, хто слабший. Людина майбутнього — господар не тільки своєї планети, а й далекого Космосу.

Оскільки світ змінюється, Роберт Шеклі показує нам, якою має бути людина майбутнього, щоб могла вижити у боротьбі із невідомим.