Сравните отношения между заключенными и надзирателями в рассказе К.Воробьева «Немец в валенках» и лагерных рассказах В.Шаламова. Нужна ли лагерная проза читателю?
"сикстинская мадонна" - это популярная картина замечательного художника рафаэля, которая находится сейчас в галерее старых мастеров в дрездене.
картина принадлежит к числу ярчайших поэтических образов, созданных художниками эпохи возрождения.картина является как бы завершением творчества рафаэля и его триумфом.
создания этого полотна до сих пор окутана тайной. не осталось никаких фактов, свидетельств и эскизов. официальная версия такова: картина рафаэля была написана мастером для монастыря святого сикста в пьяченце, где и находилась до покупки ее дрезденской галереей в 1754 году. даже современники рафаэля признали ее одним из величайших творений эпохи. тридцать лет спустя после написания картины знаменитый биограф художников возрождения вазари писал о ней: “это редчайшая и единственная в таком роде вещь”. картина была написана только его рукой, ему никто не из учеников, что редкость для того времени. на картине изображена мария во весь рост с младенцем христом на руках. мадонна спускается с небес к людям в сопровождении св. варвары. у самой рамы два ангелочка смотрят с удивлением на происходящее. за фигурой мадонны клубятся облака и сияет что-то необычное, неопознанное каждый раз, когда я смотрю на эту картину, она поражает меня своей красотой, но в то же время и простотой. легко и плавно струятся складки одежд марии, подчеркивая каждое ее движение.ее лицо выражает только хорошие чувства, она как будто излучает доброту. я плохо понимаю то мнение, будто бы лицо марии овеяно печалью, предчувствием того, что она родила сына, и это плохо для всего человчества. однако это не так. через свет их лиц смотрящий на картину человек постигает божественное начало в мире. потому что к возвышенному всегда нужно проделать путь, пролегающий через преградытакие же чувства вызывают и иконы: если икона написана слишком схематично, она не вызывает во мне ответного чувства. то, что здесь нарисованны люди, не значит, что картина не имеет религиозной идеи. она наоборот раскрылась и лишь подчеркнула гуманистическую глубину мысли художника. устремления таких художников эпохи возрождения, как рафаэль, разбили схему средневекового церковного изображения, придали мадонне с младенцем глубоко человеческий образ счастливого и здорового материнства,изменили отношение ко всему религиозному поэтому для меня это красивая и прекрасная картина “сикстинская мадонна”.
Коли в житті людини відбуваються якісь неймовірні події, першим ділом вона хоче поділитися своїми враженнями зі своїми близькими. Близькими цими можуть бути знайомі, друзі, але в першу чергу мова йде про сім’ю. Враховуючи те, що сталося з Гулівером, особливо в Ліліпутії, думається, що його лист родині був б дуже захоплюючим і цікавим для його родини.
У фантастичній історії Гулівера в Ліліпутії розповідається про те, як він потрапив на територію країни, де всі люди були в дванадцять разів менше його самого. Саме по собі це вже просто дивно. Думається, що новоявлений велетень Ліліпутії у своєму листі до своєї сім’ї дуже ретельно описав би ситуацію, яка з ним сталася, зокрема, свою першу зустріч з ліліпутами, початок їх взаємин. Напевно Гулівер описав би також і те, як ліліпути дружно його прийняли, намагалися влаштувати його життя найбільш комфортним для нього та й для себе чином. Але навряд чи б цей лист мав лише хороші враження від головного героя книги, адже поступово його життя в Ліліпутії стала ставати все гірше і гірше. По-перше, ліліпути були не самими добрими людьми, їх суспільство було неймовірно далеким від ідеалу, характери ліліпутів описувалися Джонатаном Свіфтом не з кращого боку. Незважаючи на відносно добрий прийом у себе Гулівера, вони з часом почали ставитися до нього трохи інакше. Спершу це проявилося в їх зайвій зухвалості, коли вони вирішили залучити його до війни з іншою країною-сусідом, яка також була населена ліліпутами. Саме по собі залучення Гуливера на свою сторону було нечесним по відношенню до їх ворогів, адже це давало Ліліпутії велику військову перевагу. Це був перший випадок тої нечесності і лицемірства жителів Ліліпутії. Але навіть після того, як Гулівер погодився їм до зробив це, вони не зупинилися і продовжили нахабніти по відношенню до нього. Щоб повністю поневолити його і змусити бути придатним і корисним лише для них, вони вирішили видалити Гуліверу очі. При цьому видалення очей подавалося ними як благодійна дія, адже вони могли навіть убити Гулівера при бажанні. Я не впевнений, що якщо б це сталося, головний герой книги був би в змозі написати хоч якийсь лист.
Думаю, що, якби у Гулівера була така можливість, він би поділився зі своєю сім’єю інформацією про всі свої пригоди. Реакція членів його сім’ї, а також емоції цих людей могли б бути різними, починаючи від величезного подиву через те, що сталося з Гулівером, і закінчуючи жахом від того, як самотньо йому було серед людей, які так сильно від нього відрізняються, і від того, з якими серйозними проблемами він зіткнувся.
"сикстинская мадонна" - это популярная картина замечательного художника рафаэля, которая находится сейчас в галерее старых мастеров в дрездене.
картина принадлежит к числу ярчайших поэтических образов, созданных художниками эпохи возрождения.картина является как бы завершением творчества рафаэля и его триумфом.
создания этого полотна до сих пор окутана тайной. не осталось никаких фактов, свидетельств и эскизов. официальная версия такова: картина рафаэля была написана мастером для монастыря святого сикста в пьяченце, где и находилась до покупки ее дрезденской галереей в 1754 году. даже современники рафаэля признали ее одним из величайших творений эпохи. тридцать лет спустя после написания картины знаменитый биограф художников возрождения вазари писал о ней: “это редчайшая и единственная в таком роде вещь”. картина была написана только его рукой, ему никто не из учеников, что редкость для того времени. на картине изображена мария во весь рост с младенцем христом на руках. мадонна спускается с небес к людям в сопровождении св. варвары. у самой рамы два ангелочка смотрят с удивлением на происходящее. за фигурой мадонны клубятся облака и сияет что-то необычное, неопознанное каждый раз, когда я смотрю на эту картину, она поражает меня своей красотой, но в то же время и простотой. легко и плавно струятся складки одежд марии, подчеркивая каждое ее движение.ее лицо выражает только хорошие чувства, она как будто излучает доброту. я плохо понимаю то мнение, будто бы лицо марии овеяно печалью, предчувствием того, что она родила сына, и это плохо для всего человчества. однако это не так. через свет их лиц смотрящий на картину человек постигает божественное начало в мире. потому что к возвышенному всегда нужно проделать путь, пролегающий через преградытакие же чувства вызывают и иконы: если икона написана слишком схематично, она не вызывает во мне ответного чувства. то, что здесь нарисованны люди, не значит, что картина не имеет религиозной идеи. она наоборот раскрылась и лишь подчеркнула гуманистическую глубину мысли художника. устремления таких художников эпохи возрождения, как рафаэль, разбили схему средневекового церковного изображения, придали мадонне с младенцем глубоко человеческий образ счастливого и здорового материнства,изменили отношение ко всему религиозному поэтому для меня это красивая и прекрасная картина “сикстинская мадонна”.
Коли в житті людини відбуваються якісь неймовірні події, першим ділом вона хоче поділитися своїми враженнями зі своїми близькими. Близькими цими можуть бути знайомі, друзі, але в першу чергу мова йде про сім’ю. Враховуючи те, що сталося з Гулівером, особливо в Ліліпутії, думається, що його лист родині був б дуже захоплюючим і цікавим для його родини.
У фантастичній історії Гулівера в Ліліпутії розповідається про те, як він потрапив на територію країни, де всі люди були в дванадцять разів менше його самого. Саме по собі це вже просто дивно. Думається, що новоявлений велетень Ліліпутії у своєму листі до своєї сім’ї дуже ретельно описав би ситуацію, яка з ним сталася, зокрема, свою першу зустріч з ліліпутами, початок їх взаємин. Напевно Гулівер описав би також і те, як ліліпути дружно його прийняли, намагалися влаштувати його життя найбільш комфортним для нього та й для себе чином. Але навряд чи б цей лист мав лише хороші враження від головного героя книги, адже поступово його життя в Ліліпутії стала ставати все гірше і гірше. По-перше, ліліпути були не самими добрими людьми, їх суспільство було неймовірно далеким від ідеалу, характери ліліпутів описувалися Джонатаном Свіфтом не з кращого боку. Незважаючи на відносно добрий прийом у себе Гулівера, вони з часом почали ставитися до нього трохи інакше. Спершу це проявилося в їх зайвій зухвалості, коли вони вирішили залучити його до війни з іншою країною-сусідом, яка також була населена ліліпутами. Саме по собі залучення Гуливера на свою сторону було нечесним по відношенню до їх ворогів, адже це давало Ліліпутії велику військову перевагу. Це був перший випадок тої нечесності і лицемірства жителів Ліліпутії. Але навіть після того, як Гулівер погодився їм до зробив це, вони не зупинилися і продовжили нахабніти по відношенню до нього. Щоб повністю поневолити його і змусити бути придатним і корисним лише для них, вони вирішили видалити Гуліверу очі. При цьому видалення очей подавалося ними як благодійна дія, адже вони могли навіть убити Гулівера при бажанні. Я не впевнений, що якщо б це сталося, головний герой книги був би в змозі написати хоч якийсь лист.
Думаю, що, якби у Гулівера була така можливість, він би поділився зі своєю сім’єю інформацією про всі свої пригоди. Реакція членів його сім’ї, а також емоції цих людей могли б бути різними, починаючи від величезного подиву через те, що сталося з Гулівером, і закінчуючи жахом від того, як самотньо йому було серед людей, які так сильно від нього відрізняються, і від того, з якими серйозними проблемами він зіткнувся.