Сравните два портрета Екатерины Ивановны. Объясните значение беглого упоминания при первом знакомстве о том, что она "очень похожа на мать". Какой смысл приобретает эта деталь ретроспективно ,в заключительной части рассказа? Ионыч​

Жил-был на свете маленький знак препинания. Звали его ТОЧКА. Он был крохотный и очень одинокий. Точка очень хотел найти себе друзей и поэтому скитался из одной книги в другую. Он путешествовал по сказкам и рассказам, перебирался из одной книги в другую и в них искал себе друзей.

     Иногда ему попадались и другие знаки: молчаливая Тётя-ТИРЕ, которая вообще ни с кем не хотела разговаривать, сердитый ВОСКЛИЦАТЕЛЬНЫЙ ЗНАК, который был очень недоволен тем, что его потревожили, и любопытный ВОПРОСИТЕЛЬНЫЙ ЗНАК, который тут же принялся выспрашивать у Точки кто он да откуда, где был и куда направляется.

     А Точке хотелось дружить.
     Но вот однажды, когда он перебрался на очередную страничку в новой книге, среди множества букв он встретил красивую и умную ЗАПЯТУЮ. У неё были большие зелёные глаза, похожие на два фонаря, и длинная коса. Запятая одиноко сидела на строчке и чего-то ждала.
     Точка сразу полюбил прекрасную Запятую и не мог оторвать от неё взгляд.
– Привет, - сказал он ей.
– Привет, - ответила она, - как тебя зовут?
     Точка ответил. А ещё он рассказал Запятой как долго путешествует по книгам и о том, сколько на свете есть замечательных рассказов и добрых сказок.

     Так они подружились и стали путешествовать вместе.
     Через какое-то время, когда они решили пожениться, они выбрали себе красивую добрую сказку и поселились в ней.

     Вскоре у них появились детки: первыми родились симпатичные двойняшки ДВОЕТОЧИЕ. Вторыми – шустрые  и шумные тройняшки МНОГОТОЧИЕ. За ними – мальчик и девочка – ТОЧКА С ЗАПЯТОЙ, очень похожие на своих папу и маму.
Когда детки немного подросли, вся семья снова отправилась в путешествие, ведь надо познакомить своих деток и с другими сказками и знаками препинания, решили они.
      У них было много разных интересных приключений, но это уже совсем другие истории.

Тарас бульба- головний герой однойменної повісті Миколи гоголя, справжній патріот і людина, яка заслуговує поваги й шани всіх українців. абзац/// Тарас бульба - людина зовсім не молода, але сильна духом і розумом. Наш герой мав дружину та двох синів. Душа цієї людини була переповнена любов'ю до батьківщини, він козак, серце і тіло якого завжди було за рідну державу, На протязі усього твору Тарас висвітлює нам свою силу розуму і мудрості, свою відважність і мужність, свою силу і патріотизм. Наш герой був сильно як фізично, так і морально. Він козак, як в серці так і ззовні, адже навіть своїх дітей взяв на січ, розуміючи що при битві вони можуть загинути. Його любов до батьківщини може підтвердити не одна цитата з твору, але найвиразніше це показує , напевне, його вчинок, коли він сам вбив свого сина, який зрадив вітчизній. У битвах бульба показував свою нездоланність і силу, напір і мужність, проявляв всі ті риси, які має мати кожен справжній воїн і захисник. На протязі всього твору Тарас бульба повстає вірним перед нами не лише своїй дружині, батьківщині а й Богові, що показує його, як людину, яка не зрікається своєї віри незважаючи ні на що. життя нашого героя видалося не легким, він помер за твою батьківщину, за свій рідний край абзац/// Тарас бульба - герой, який слугує прикладом і , напевне, ідеалом патріота, людини, яка справді вірить у бога і яка захищає і відстоює свій рідний край до останнього. Його риси мають бути у свій воїнів. Нехай кожен захисник володіє таким напоролись і ненавість до ворога, такою силою тіла і розуму , і звичайно, такою відданістю як у нашого героя