Під час влади класицизму утворюється конкретна ієрархія жанрів. Високому жанру живопису відповідає історичний, релігійний і міфологічний. До Низьким жанру відносяться портрет, натюрморт і пейзаж. Вони зараховуються до побутового жанру, і є менш значними.
Поєднання жанрів в період панування класицизму не допускалось. В художньому мистецтві є обов'язкові для виконання канони, які зобов'язують чіткий поділ фігур, недоступність алегорії, а так само аллегоричности.
Незважаючи на явну консервативність напрямки, стиль послужив початком немаленькому кількості художніх традицій. До них відносяться - закінченість композиції, узгоджені форми, відповідна передача форм. Класичні живописці створили своє особисте відчуття кольору. На передньому плані постійно переважав коричневий колір, на середньому - зелений, а на дальньому плані блакитний колір. Це створювало картинам додаткову об'ємність, і це враження відмінно додавала гра світлотіней.
Художники під час панування класицизму прагнули в своїх роботах показати співзвуччя і гармонію, а так само до Ідеалізування і створення прекрасного. Барвисті почуття і емоції вважали недоречними і навіть потворними. Сюжет картини повинен був закликати глядача до величі розуму над почуттями та емоціями, а також пропаганда порядку у всіх сферах життя.
У творі декілька конфліктів: між Томом і натовпом, між людиною і суспільством, між красою і вандалізмом. Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування; радіоактивні поля; одяг із грубої мішковини; «свята» ненависті та руйнації; ненавидять минуле; відмова від цивілізації; надія на відродження «нової» цивілізації («з’явиться людина з душею…, в якої душа горнеться до гарного…»).Рей Бредбері, як і Леонардо да Вінчі, мріяв про духовно тлене людство, про велич людини, її моральне відродження, про перемогу добра над злом, краси над ненавистю. Проте реальна дійсність вимагала від нього показати жахливий стан людства і його темне майбутнє. Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері дає трагічні відповіді на запитання, що висунув у своєму мистецтві Леонардо да Вінчі: людина й людство прямують хибним шляхом, вони втрачають все світле, піднесене, прекрасне. Однак, як і його великий попередник, Бредбері вірить у духовне відродження людини. Якщо в серці хоча б однієї людини перемагає добро: світ ще не загинув, людство ще може врятуватися.
Поєднання жанрів в період панування класицизму не допускалось. В художньому мистецтві є обов'язкові для виконання канони, які зобов'язують чіткий поділ фігур, недоступність алегорії, а так само аллегоричности.
Незважаючи на явну консервативність напрямки, стиль послужив початком немаленькому кількості художніх традицій. До них відносяться - закінченість композиції, узгоджені форми, відповідна передача форм.
Класичні живописці створили своє особисте відчуття кольору. На передньому плані постійно переважав коричневий колір, на середньому - зелений, а на дальньому плані блакитний колір. Це створювало картинам додаткову об'ємність, і це враження відмінно додавала гра світлотіней.
Художники під час панування класицизму прагнули в своїх роботах показати співзвуччя і гармонію, а так само до Ідеалізування і створення прекрасного. Барвисті почуття і емоції вважали недоречними і навіть потворними. Сюжет картини повинен був закликати глядача до величі розуму над почуттями та емоціями, а також пропаганда порядку у всіх сферах життя.
Ось❤️
У творі декілька конфліктів: між Томом і натовпом, між людиною і суспільством, між красою і вандалізмом. Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування; радіоактивні поля; одяг із грубої мішковини; «свята» ненависті та руйнації; ненавидять минуле; відмова від цивілізації; надія на відродження «нової» цивілізації («з’явиться людина з душею…, в якої душа горнеться до гарного…»).Рей Бредбері, як і Леонардо да Вінчі, мріяв про духовно тлене людство, про велич людини, її моральне відродження, про перемогу добра над злом, краси над ненавистю. Проте реальна дійсність вимагала від нього показати жахливий стан людства і його темне майбутнє. Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері дає трагічні відповіді на запитання, що висунув у своєму мистецтві Леонардо да Вінчі: людина й людство прямують хибним шляхом, вони втрачають все світле, піднесене, прекрасне. Однак, як і його великий попередник, Бредбері вірить у духовне відродження людини. Якщо в серці хоча б однієї людини перемагає добро: світ ще не загинув, людство ще може врятуватися.
Объяснение: