Розмірковуючи про свої твори, Шолом-Алейхем писав, що сприймає слово "роман" і як художній твір, і як історію кохання. У "Пісні над піснями", як у жодному з інших творів письменника, передане це розуміння роману, адже це оповідь про чаклунство, таїну зародження кохання і про його втрату. Роман Шолом-Алейхема нагадує поему про кохання, багату метафорами і символами. Кожна глава схожа на строфу ліричного вірша. "Юнацький роман" Шолом-Алейхема ліричний, сповнений світлого суму, посмішки, чарівності.
Перед нами — початок юного життя, коли найчарівніші мрії можуть здійснитися — і вже здійснюються у коханні Шимека і Бузі. Але закони світу не збігаються із внутрішніми законами людини, і мрійник Шимек виявляється надто слабким, щоб протистояти їм. Батько Шимека вважає, що син його зрадив заповіти давнини, але сам юнак розуміє, що трагедія його життя полягає у тому, що він не зміг втримати кохання, котре ще тільки зароджувалося, не звільнив свою царівну.
Твір Шолом-Алейхема має підзаголовок "юнацький роман", адже тема юнацтва, втілена у цьому романі, хвилювала письменника протягом усього його творчого шляху. У "Пісні над піснями" Шолом-Алейхем простежує долю своїх головних героїв від їхніх дитячих чарівних ігор і казок, коли почуття кохання лише зароджується, до дорослого життя, прощання з дитинством. У фіналі Шолом-Алейхем називає свій твір "істинним, скорботним романом": кохання-чарівність — то лише останній сонячний промінь дитинства, порівняно з яким усе життя — призахідні сутінки.
История создания – повесть создана на основе анекдота с аналогичным сюжетом.
Тема – тема “маленького человека”, протест против общественных порядков, которые ограничивают личность.
Композиция – повествование построено по принципу “бытия”. Экспозиция – краткая история жизни Башмачкина, завязка – решение о необходимости поменять шинель, кульминация – кража шинели и столкновение с безразличием властей, развязка – болезнь и смерть главного героя, эпилог – известия о призраке, ворующем шинели.
Жанр – повесть. Немного перекликается с жанром “жития” святых. Многие исследователи находят сходство сюжета с житием преподобного Акакия Синайского. На это указывают многочисленные унижения и скитания героя, его терпение и отказ от мирских радостей, смерть.
Відповідь:
Пояснення:
Розмірковуючи про свої твори, Шолом-Алейхем писав, що сприймає слово "роман" і як художній твір, і як історію кохання. У "Пісні над піснями", як у жодному з інших творів письменника, передане це розуміння роману, адже це оповідь про чаклунство, таїну зародження кохання і про його втрату. Роман Шолом-Алейхема нагадує поему про кохання, багату метафорами і символами. Кожна глава схожа на строфу ліричного вірша. "Юнацький роман" Шолом-Алейхема ліричний, сповнений світлого суму, посмішки, чарівності.
Перед нами — початок юного життя, коли найчарівніші мрії можуть здійснитися — і вже здійснюються у коханні Шимека і Бузі. Але закони світу не збігаються із внутрішніми законами людини, і мрійник Шимек виявляється надто слабким, щоб протистояти їм. Батько Шимека вважає, що син його зрадив заповіти давнини, але сам юнак розуміє, що трагедія його життя полягає у тому, що він не зміг втримати кохання, котре ще тільки зароджувалося, не звільнив свою царівну.
Твір Шолом-Алейхема має підзаголовок "юнацький роман", адже тема юнацтва, втілена у цьому романі, хвилювала письменника протягом усього його творчого шляху. У "Пісні над піснями" Шолом-Алейхем простежує долю своїх головних героїв від їхніх дитячих чарівних ігор і казок, коли почуття кохання лише зароджується, до дорослого життя, прощання з дитинством. У фіналі Шолом-Алейхем називає свій твір "істинним, скорботним романом": кохання-чарівність — то лише останній сонячний промінь дитинства, порівняно з яким усе життя — призахідні сутінки.
ВИБЕРІТЬ НАЙГОЛОВНІШЕ
Год написания – 1841.
История создания – повесть создана на основе анекдота с аналогичным сюжетом.
Тема – тема “маленького человека”, протест против общественных порядков, которые ограничивают личность.
Композиция – повествование построено по принципу “бытия”. Экспозиция – краткая история жизни Башмачкина, завязка – решение о необходимости поменять шинель, кульминация – кража шинели и столкновение с безразличием властей, развязка – болезнь и смерть главного героя, эпилог – известия о призраке, ворующем шинели.
Жанр – повесть. Немного перекликается с жанром “жития” святых. Многие исследователи находят сходство сюжета с житием преподобного Акакия Синайского. На это указывают многочисленные унижения и скитания героя, его терпение и отказ от мирских радостей, смерть.
Направление – критический реализм.
План
История создания
Тема
Композиция
Главные герои
Жанр