КОНАН ДОЙЛЬ АРТУР (1859-1930) Англійський письменник, ірландець за походженням. Найпопулярнішими книгами письменника є детективні історії про Шерлока Холмса та його друга доктора Ватсона: "Собака Баскервілів" (1901-1902), "Долина жахів" (1914-1915), "Пригоди Шерлока Холмса" (1892-1893). Шерлок Холмс став улюбленцем мільйонів читачів світу, а ім 'ям його називають тих, хто вміє розплутувати складні історії, відзначається високим інтелектом, знанням життя, прагненням до справедливості.. Конай Дойль створив науково-фантастичні романи: "Втрачений світ" (1912), "Отруєний пояс" (1913), "Маракотова безодня" (1929), декілька історичних досліджень.
Мій улюблений герой - Шерлок Холмс Шерлок Холмс - герой англійського письменника Артура Конан Дойля. Це мій улюблений літературний персонаж. Я захоплююся детективами і прочитав багато творів Агати Крісті, Едгара По, Жоржа Сіменона й інших письменників. Але самим добрим, розумним, талановитим для мене залишається Шерлок Холмс. Слава про нього проникла у всі куточки Англії, а потім про геніального детектива довідалися в усьому світі. Холмс виїжджає на розслідування до Ватикану, його до потрібна навіть могутнім монархам. Холмс у роботі використовує знаменитий дедуктивний метод. Він може за окремими деталями, за якимись дрібницями дати повну інформацію про людину, її характер і місце проживання. У Холмса є друг - доктор Ватсон. Багато що йому незрозуміле в рішеннях і висновках Холмса, і він постійно задає питання. Зовсім, як я: я так само, як і він, дивуюся словам і висновкам Шерлока Холмса. І Шерлок Холмс завжди терпляче, дохідливо пояснює те, що нам незрозуміле. Мені дуже подобається детективна історія "Собака Баскервілів", яка починається з того, що Шерлок Холмс буквально витягає з ціпка, забутого в його будинку відвідувачем, масу інформації. І коли з'являється власник ціпка, виявляється, що все, сказане Холмсом, - правда. Цього разу мова йде про прокляття, що нависло над родом Баскервілів. З давніх часів передається з покоління в покоління манускрипт, де написано: "Остерігайтеся виходити на болота в нічний час, коли сили зла панують безроздільно". Здавалося б, це легенда, казка, але мурашки пробігають по шкірі, коли чуєш крики нічних птахів на величезному болоті, подих і ричання величезного собаки, готового розтерзати живу людину. Страх відчувають усі, і тільки Шерлок Холмс знає, що робити. Він залишається спокійним, витриманим. Ні в які родові прокляття він не вірить, і його логіка і здоровий глузд зрештою перемагають. Я думаю, що Шерлок Холмс залишиться моїм улюбленим героєм на все життя. У ньому є всі риси, необхідні людині: він цікавий, безстрашний, переконливий, розумний. Таким хочу стати і я. Я не збираюся бути детективом, але упевнений, що людям будь-якої професії не завадили б такі якості.
Людмила, унесённая с брачной постели мрачным Черномором, очнулась утром, объятая смутным ужасом. Она лежала в роскошной постели под балдахином, все было как в сказках Шехерезады. К ней подошли прекрасные девы в лёгкой одежде и поклонились. Одна искусно заплела ей косу и украсила её жемчужным венцом, другая надела на неё лазурный сарафан и обула, третья подала жемчужный пояс. Невидимая певица все это время пела весёлые песни. Но все это не веселило душу Людмилы. Оставшись одна, Людмила подходит к окну и видит только снежные равнины и вершины угрюмых гор, все пусто и мертво кругом, лишь с унылым свистом мчится вихрь, качая лес, видный на горизонте. В отчаянье Людмила бежит к двери, которая сама собой открывается перед ней, и Людмила выходит в удивительный сад, в котором растут пальмы, лавр, кедры, апельсины, отражаясь в зеркале озёр. Кругом весеннее благоухание и слышен голос китайского соловья. В саду бьют фонтаны и стоят прекрасные изваяния, кажущиеся живыми. Но Людмила грустна, и ничто её не веселит. Она садится на траву, и неожиданно над ней развёртывается шатёр, а перед ней оказывается роскошный обед. Прекрасная музыка услаждает её слух. Намереваясь отвергнуть угощение, Людмила стала есть. Стоило ей встать, как шатёр сам собой пропал, и Людмила вновь оказалась одна и проблуждала в саду до вечера. Людмила чувствует, что её клонит в сон, и вдруг неведомая сила поднимает её и нежно несёт по воздуху на её ложе. Вновь явились три девы и, уложив Людмилу, исчезли. В страхе лежит Людмила в постели и ждёт чего-то ужасного. Внезапно раздался шум, чертог осветился, и Людмила видит, как длинный ряд арапов попарно несёт на подушках седую бороду, за которой важно шествует горбатый карлик с бритой головой, накрытой высоким колпаком. Людмила вскакивает, хватает его за колпак, карлик пугается, падает, запутывается в своей бороде, и арапы под визг Людмилы уносят его, оставив шапку.
(1859-1930)
Англійський письменник, ірландець за походженням. Найпопулярнішими книгами письменника є детективні історії про Шерлока Холмса та його друга доктора Ватсона: "Собака Баскервілів" (1901-1902), "Долина жахів" (1914-1915), "Пригоди Шерлока Холмса" (1892-1893).
Шерлок Холмс став улюбленцем мільйонів читачів світу, а ім 'ям його називають тих, хто вміє розплутувати складні історії, відзначається високим інтелектом, знанням життя, прагненням до справедливості..
Конай Дойль створив науково-фантастичні романи: "Втрачений світ" (1912), "Отруєний пояс" (1913), "Маракотова безодня" (1929), декілька історичних досліджень.
Мій улюблений герой - Шерлок Холмс
Шерлок Холмс - герой англійського письменника Артура Конан Дойля. Це мій улюблений літературний персонаж. Я захоплююся детективами і прочитав багато творів Агати Крісті, Едгара По, Жоржа Сіменона й інших письменників.
Але самим добрим, розумним, талановитим для мене залишається Шерлок Холмс.
Слава про нього проникла у всі куточки Англії, а потім про геніального детектива довідалися в усьому світі. Холмс виїжджає на розслідування до Ватикану, його до потрібна навіть могутнім монархам. Холмс у роботі використовує знаменитий дедуктивний метод. Він може за окремими деталями, за якимись дрібницями дати повну інформацію про людину, її характер і місце проживання. У Холмса є друг - доктор Ватсон. Багато що йому незрозуміле в рішеннях і висновках Холмса, і він постійно задає питання. Зовсім, як я: я так само, як і він, дивуюся словам і висновкам Шерлока Холмса. І Шерлок Холмс завжди терпляче, дохідливо пояснює те, що нам незрозуміле.
Мені дуже подобається детективна історія "Собака Баскервілів", яка починається з того, що Шерлок Холмс буквально витягає з ціпка, забутого в його будинку відвідувачем, масу інформації. І коли з'являється власник ціпка, виявляється, що все, сказане Холмсом, - правда.
Цього разу мова йде про прокляття, що нависло над родом Баскервілів. З давніх часів передається з покоління в покоління манускрипт, де написано: "Остерігайтеся виходити на болота в нічний час, коли сили зла панують безроздільно". Здавалося б, це легенда, казка, але мурашки пробігають по шкірі, коли чуєш крики нічних птахів на величезному болоті, подих і ричання величезного собаки, готового розтерзати живу людину. Страх відчувають усі, і тільки Шерлок Холмс знає, що робити. Він залишається спокійним, витриманим. Ні в які родові прокляття він не вірить, і його логіка і здоровий глузд зрештою перемагають.
Я думаю, що Шерлок Холмс залишиться моїм улюбленим героєм на все життя. У ньому є всі риси, необхідні людині: він цікавий, безстрашний, переконливий, розумний. Таким хочу стати і я. Я не збираюся бути детективом, але упевнений, що людям будь-якої професії не завадили б такі якості.
Объяснение:
Людмила, унесённая с брачной постели мрачным Черномором, очнулась утром, объятая смутным ужасом. Она лежала в роскошной постели под балдахином, все было как в сказках Шехерезады. К ней подошли прекрасные девы в лёгкой одежде и поклонились. Одна искусно заплела ей косу и украсила её жемчужным венцом, другая надела на неё лазурный сарафан и обула, третья подала жемчужный пояс. Невидимая певица все это время пела весёлые песни. Но все это не веселило душу Людмилы. Оставшись одна, Людмила подходит к окну и видит только снежные равнины и вершины угрюмых гор, все пусто и мертво кругом, лишь с унылым свистом мчится вихрь, качая лес, видный на горизонте. В отчаянье Людмила бежит к двери, которая сама собой открывается перед ней, и Людмила выходит в удивительный сад, в котором растут пальмы, лавр, кедры, апельсины, отражаясь в зеркале озёр. Кругом весеннее благоухание и слышен голос китайского соловья. В саду бьют фонтаны и стоят прекрасные изваяния, кажущиеся живыми. Но Людмила грустна, и ничто её не веселит. Она садится на траву, и неожиданно над ней развёртывается шатёр, а перед ней оказывается роскошный обед. Прекрасная музыка услаждает её слух. Намереваясь отвергнуть угощение, Людмила стала есть. Стоило ей встать, как шатёр сам собой пропал, и Людмила вновь оказалась одна и проблуждала в саду до вечера. Людмила чувствует, что её клонит в сон, и вдруг неведомая сила поднимает её и нежно несёт по воздуху на её ложе. Вновь явились три девы и, уложив Людмилу, исчезли. В страхе лежит Людмила в постели и ждёт чего-то ужасного. Внезапно раздался шум, чертог осветился, и Людмила видит, как длинный ряд арапов попарно несёт на подушках седую бороду, за которой важно шествует горбатый карлик с бритой головой, накрытой высоким колпаком. Людмила вскакивает, хватает его за колпак, карлик пугается, падает, запутывается в своей бороде, и арапы под визг Людмилы уносят его, оставив шапку.