один з найкращих своїх романів. Айвенго, син саксонського пана Седрика, супроводжує Річарда I в Хрестовому поході. Айвенго - юнак благородний, рішучий, сміливий. Відданість королю-норману, чесність і сміливість у боротьбі із зрадниками роблять йому честь. Герой здійснив багато подвигів заради любові і справедливостіАйвенго - справжній лицар. Із-за любові і відданості До прекрасної дами він позбавлений спадку і вимушений мандрувати, завойовуючи собі багатство і славу мечем і списом. Він перемагає на турнірі, хоча це йому трохи не коштувало життя, обирає королевою Дня Ровену, наживши тим собі багато ворогів. Він відданий королеві, підтримує його, хоче бачити свою країну без міжусобиць і воєн. Він ідеал.
Всеволод Михайлович Гаршин придал сказкам особенный смысл. Его сказки не похожи ни на какие другие. К ним более всего применимы слова: “гражданская исповедь”. Сказки так близки строю мыслей и чувств самого писателя, что как бы стали его гражданской исповедью перед читателями.
Писатель высказывает в них свои самые сокровенные мысли. Безвременная гибель революционеров отозвалась в сердце Гаршина безмерной печалью.
Торжественным реквиемом прозвучала сказка писателя о гордой пальме (“Attalea princeps”). Пальма разбила стекло оранжереи,в которой ей стало тесно, и выпрямилась, но добытая свобода принесла ей гибель.
Есть у Гаршина и специально для детей написанная сказка о лягушке-путешественнице. Она исполнена шутливости и доброй иронии.
Лицо “героическое, изумительной искренности и великой любви живой” – такими словами сказал М. Горький о типе писателя, к которому отнес и Гаршина.
Ім'ям героя Айвенго називає В. Скотт
один з найкращих своїх романів. Айвенго, син саксонського пана Седрика, супроводжує Річарда I в Хрестовому поході. Айвенго - юнак благородний, рішучий, сміливий. Відданість королю-норману, чесність і сміливість у боротьбі із зрадниками роблять йому честь. Герой здійснив багато подвигів заради любові і справедливостіАйвенго - справжній лицар. Із-за любові і відданості До прекрасної дами він позбавлений спадку і вимушений мандрувати, завойовуючи собі багатство і славу мечем і списом. Він перемагає на турнірі, хоча це йому трохи не коштувало життя, обирає королевою Дня Ровену, наживши тим собі багато ворогів. Він відданий королеві, підтримує його, хоче бачити свою країну без міжусобиць і воєн. Він ідеал.
Всеволод Михайлович Гаршин придал сказкам особенный смысл. Его сказки не похожи ни на какие другие. К ним более всего применимы слова: “гражданская исповедь”. Сказки так близки строю мыслей и чувств самого писателя, что как бы стали его гражданской исповедью перед читателями.
Писатель высказывает в них свои самые сокровенные мысли. Безвременная гибель революционеров отозвалась в сердце Гаршина безмерной печалью.
Торжественным реквиемом прозвучала сказка писателя о гордой пальме (“Attalea princeps”). Пальма разбила стекло оранжереи,в которой ей стало тесно, и выпрямилась, но добытая свобода принесла ей гибель.
Есть у Гаршина и специально для детей написанная сказка о лягушке-путешественнице. Она исполнена шутливости и доброй иронии.
Лицо “героическое, изумительной искренности и великой любви живой” – такими словами сказал М. Горький о типе писателя, к которому отнес и Гаршина.
Объяснение: