Очень добрый и светлый рассказ Андрея Платонова под названием "Цветок на земле" проходят в начальной школе современные ребятишки. Хотя и взрослым, не читавшим его ранее, есть над чем призадуматься над строками этой истории.
Взаимоотношения внук - дедушка показаны очень бережно и трепетно. Т.е. общая мысль самого деда Тита, выраженная в авторской фразе "добрый внук", резюмирует отношение мальчика к своему дедушке.
Это сначала запутывает Платонов, маскируя заботу Афони под скукой мальчика. Но ведь скука его в том и заключена, что пытливому молодому уму нужно общение, которого он лишен, ибо отец - на войне, мать - на работе, а дед все время спит от старости. Вот мальчик и слоняется по дому, не зная как себя занять. Даже крошки хлебные из бороды деда вытаскивает (хотя в этом тоже забота внука о старике проявляется) и кормит ими мух.
Но вот далее, когда дед передает внуку главное свое знание (опыт и мудрость), Афоня и делает главный свой вывод в жизни - быть и оставаться добрым и отзывчивым. Что первым приходит на ум ребенка? Деду жизнь вернуть, когда он умрет, возродить его из праха.
Т.е. подводя итог, можно сказать, что Афоня любит своего старика, заботится о нем, прислушивается к нему, признает мудрость и опытность своего деда, а получив толику знаний, не стремится более "мучить" деда своими вопросами, а заботится о его старости, чтобы она была спокойной и мирной. Опять же, как первая ласточка, идет подаренный гребешок деду для бороды, который Афоня получил уже за собранные и сданные в аптеку цветы, на лекарства для больных. А это действо со стороны мальчика было вызвано уже вследствие полученных знаний от деда...
Пурпурові вітрила» образ Грея з повісті О. Гріна розкритий в цій статті, ви також можете додати цитати, щоб розширити його характеристику. «Пурпурові вітрила» характеристика Грея Артур Грей — головний герой повісті «Пурпурові вітрила», виходець із знатного роду, єдиний син Ліонеля і Ліліан Грей. З дитинства Артур ріс у величному замку, його батьки були невільниками свого високого становища, проте хлопчикові це було чуже. Він відрізнявся живою і мрійливою душею. Коли йому було вісім років, стало зрозуміло, що він схожий на лицаря або шукача пригод. Так, наприклад, побачивши картину розп’яття Христа, він вирішив зафарбувати цвяхи і кров на руках нещасного, бо вважав це неправильним. Його життя змінилася, коли у віці дванадцяти років він побачив картину з великим кораблем, що плив по хвилях. Він вирішив вирости і стати капітаном власного судна. Так все і сталося. Приблизно п’ять років він плавав з капітаном Гопом, який навчив його всім премудростям морської справи, а потім придбав свій трищогловий галіот під назвою «Секрет». Одного разу доля закинула Грея до берегів міста Лісс, поряд з яким розташовувалася село Каперни. Там, на вечірній рибалці, він випадково побачив сплячу дівчину і закохався в неї. Це була Ассоль. Дізнавшись від жителів села, що дівчина має славу, мало не недоумкуватої, оскільки з дитинства мріє про хороброго лицаря на кораблі з пурпуровими вітрилами, він вирішив її здивувати. Для цього Грей грунтовно підготувався, накупив достатньо червоного шовку, запросив музикантів і підготував своїх матросів до майбутньої зустрічі. Він розповів, що має намір одружитися на дівчині, так як це їхня доля. Уміння переходити від слів до справи, видавало в Артурі людину сміливу і надійну. Ассоль була щаслива, коли її мрія здійснилася. Вона анітрохи не сумнівалася, що все буде саме так. Так, Грей, ощаслививши дівчину, знайшов і сам щастя. Паспорт-характеристика образу Артура Грея Родина. Багаті і знатні батьки, які мало приділяли уваги хлопчикові. «Народився з живою душею, зовсім не схильною продовжувати родинну лінію» Матеріальний стан. Багатий, знатного роду, але приховував це, плаваючи на кораблі матросом Дитинство. Самотність у родині. Відчуженість від холодних й егоїстичних батьків-аристократів. Спілкувався з простими людьми більше, ніж із батьками. Рід занять, освіта. Моряк, капітан корабля Ставлення оточуючих. Людям було важко зрозуміти його, він жив у власному світі фантазій. Найкраще юного Грея розумів Польдішок. Та ставши капітаном «Секрета», Грей намагається якнайкраще ставитися до своєї команди й до всіх людей, з якими його зводить доля. Сприйняття навколишнього світу. Відчував красу природи, яка була живою істотою, поетичне сприйняття навколишнього світу. Риси характеру: романтик, співчутливий, добрий, розумний, цілеспрямований, допитливий, витривалий, щирий, наполегливий, сміливий, витривалий, із глибоко розвиненими естетичними почуттями; мав «летючу, живу душу». Складові щастя: творити дива власними руками
Очень добрый и светлый рассказ Андрея Платонова под названием "Цветок на земле" проходят в начальной школе современные ребятишки. Хотя и взрослым, не читавшим его ранее, есть над чем призадуматься над строками этой истории.
Взаимоотношения внук - дедушка показаны очень бережно и трепетно. Т.е. общая мысль самого деда Тита, выраженная в авторской фразе "добрый внук", резюмирует отношение мальчика к своему дедушке.
Это сначала запутывает Платонов, маскируя заботу Афони под скукой мальчика. Но ведь скука его в том и заключена, что пытливому молодому уму нужно общение, которого он лишен, ибо отец - на войне, мать - на работе, а дед все время спит от старости. Вот мальчик и слоняется по дому, не зная как себя занять. Даже крошки хлебные из бороды деда вытаскивает (хотя в этом тоже забота внука о старике проявляется) и кормит ими мух.
Но вот далее, когда дед передает внуку главное свое знание (опыт и мудрость), Афоня и делает главный свой вывод в жизни - быть и оставаться добрым и отзывчивым. Что первым приходит на ум ребенка? Деду жизнь вернуть, когда он умрет, возродить его из праха.
Т.е. подводя итог, можно сказать, что Афоня любит своего старика, заботится о нем, прислушивается к нему, признает мудрость и опытность своего деда, а получив толику знаний, не стремится более "мучить" деда своими вопросами, а заботится о его старости, чтобы она была спокойной и мирной. Опять же, как первая ласточка, идет подаренный гребешок деду для бороды, который Афоня получил уже за собранные и сданные в аптеку цветы, на лекарства для больных. А это действо со стороны мальчика было вызвано уже вследствие полученных знаний от деда...