Героиня рассказа( автор в родительном падеже) "Песчаная учительница" - это молодая девушка, которая отправилась в дальнее село Хошутово, покрытое мёртвыми песками. Там она увидела тяжкий и почти бесполезный труд, молчаливую бедность и смиренное отчаяние, но это не сломило волю девушки. Школа совсем пустовала, дети худели и теряли интерес к сказкам. Учительница решила превратить пустыню в " живую" землю. Она изучила множество книг по песчаному делу и возглавила борьбу с песками. Простая учительница собрала крестьян на всеобщее дело и уже через год Хошутово было не узнать. Школа была полна не только детьми, но и взрослыми, которые слушали чтение учительницы про навыки жизни в песчаной степи.Поселенцы стали жить спокойнее и сытнее, а пустыня понемногу становилась зеленее и приветливее. И это чудо произошло благодаря мужественной и веселой девушке - Марии Никифоровне.
ЖАЙВОРОНОК — символ єдності Землі й Неба; він — співець хліборобського поля і небесної блакиті, бо своїм співом возвеличує хліборобську ниву до небес, а небесну блакить опускає до хліборобського лану…Він — чиста «Божа птаха», яка приносить весну на поле, бо першим з польових птахів повертається з вирію. Поле, над яким співає жайворонок, в належний час обігріється теплим Сонцем і зроситься благодатними дощами. Вважається, що з прильотом жайворонка треба розпочинати оранку і сівбу. Кажуть, коли жайворонок співає високо в Небі, то він молиться Богу, а як замовкає, то летить до Господа на сповідь.
хліборобського поля і небесної блакиті, бо своїм співом возвеличує
хліборобську ниву до небес, а небесну блакить опускає до хліборобського
лану…Він — чиста «Божа птаха», яка приносить весну на поле, бо
першим з польових птахів повертається з вирію. Поле, над яким співає
жайворонок, в належний час обігріється теплим Сонцем і зроситься
благодатними дощами. Вважається, що з прильотом жайворонка треба
розпочинати оранку і сівбу. Кажуть, коли жайворонок співає високо в
Небі, то він молиться Богу, а як замовкає, то летить до Господа на
сповідь.