В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия
honeybeyker
honeybeyker
09.06.2022 18:21 •  Литература

Сложный план по рассказу В.Тендрякова《Хлеб для собаки》​

Показать ответ
Ответ:
ирина1546
ирина1546
22.02.2021 19:31

Молодой барин Петр Петрович с охотником Ермолаем ходили по лесу и стреляли тетерев. Но погода с самого утра не ладилась. Дождь был такой сильный, что даже плащи не Охотники промокли и замерзли. Тогда Ермолай предложил поехать переночевать на соседний хутор Алексеевка, который принадлежал матери барина.

Петр Петрович разместился в маленьком флигеле, в котором никто не жил, поэтому домик был очень чистым. Утром, когда слуги готовились к отъезду барина, он пошёл осмотреться: раньше Петр никогда не был на этом хуторе и даже не знал о его существовании. Проходя мимо старого сарайчика, барин заглянул в него. Там на подмостках он увидел лежащего человека. Это была женщина. Она позвала барина по имени. Петр Петрович никогда ещё не видел таких худых людей: это был скелет, обтянутый кожей. Женщина сказала, что её зовут Лукерья и она раньше служила в доме его матери. Петр сразу же вспомнил молодую и очень красивую женщину, которая любила петь и водить хороводы. Все парни были влюблены в Лукерью и даже Петр заглядывался на неё.

Лукерья рассказала о своей болезни. Однажды ночью она вышла послушать соловьёв. Ей показалось, что кто-то кличет девушку. Лукерья оступилась и упала. После этого падения девушка заболела: она мало ела и стремильно худела. Вскоре несчастная не могла ходить. Её перевезли на хутор. Лукерья лежала уже семь лет. Жених девушки нашёл себе другую. Но Лукерья не сердилась на него. Она говорила, что молодому мужчине надо жениться.

У Лукерьи было мало собеседников и она с радостью беседовала с молодым барином. Она поведала ему о своих чудесных снах. Девушка говорила, что видела во сне Иисуса и свою смерть. Также ей привиделись родители, умершие уже давно. Они сказали, что Лукерья искупила свои грехи, а сейчас мучается за грехи отца и матери.

Девушка любила быть одна. Она лежала и не о чем не думала. Иногда Лукерья пела песни. Девочка-сиротка, приходившая к больной каждый день, училась у Лукерьи петь.

   К больной приходил священник, странники и многие другие люди. Одна барыня оставила ей пузырек со снотворным, чтобы Лукерья могла спать и не чувствовать боль хотя бы ночью. Петр Петрович обещал передать ей ещё такое же лекарство. Она даже пустила слезу от того, что барин вспомнил, какая Лукерья была раньше красивая. Петр Петрович утер слёзы больной и оставил ей свой платок. Лукерья зажала его в своих слабых руках.

Барин поинтересовался, может она что-нибудь хочет. Но больная женщина попросила лишь уменьшить оброк её односельчанам.

Ещё она рассказала о том, что ей пришлось отрезать свою шикарную косу, потому что женщина не в силах была ухаживать за длинными волосами.

0,0(0 оценок)
Ответ:
209439an
209439an
29.07.2022 23:56
Ярема – типовий представник повсталого народу (за поемою тараса шевченко “”)  ярема – узагальнений художній образ повстанця-. у передмові до поеми т. шевченко зазначив, що «галайда вполовину видуманий» , а в примітці додав: «… між звенигородкою і вільшаною по старому шляху боровиків хутір і корчма, де б то ярема байстрюк, а потім галайда був … наймитом» . це вказує на те, що образ яреми-наймита, а згодом повстанця- має реальну основу, хоч у його створенні велика роль належить творчій уяві, бажанню автора показати позитив характеру героя. ярема постає як типовий образ повстанця-, учасника всенародної війни проти польсько-шляхетського панування, у ньому втілені кращі риси народного характеру. він сповнений ненависті, лютого гніву до ворогів і прагне помститися їм за всі кривди. це почуття приводить ярему в загін максима залізняка, де він своєю мужньою безкомпромісною поведінкою здобуває загальну шану. із наймита, над яким знущається хазяїн-корчмар, ярема перетворюється на грізного месника, стає незламним борцем за народну волю й права. він буває страшний у своєму праведному гніві: «а ярема – страшно глянуть – по три, по чотири так і кладе» .  образи залізняка i гонти надихали шевченка змалку, з тих часів, коли він слухав пiснi кобзарів, у тому числі присвячені колiївщинi. зрозуміло, чому вони постають у поемі зромантизованими та у дечому зiдеалiзованими. «лiта орел, лiта сизий попiд небесами, гуля максим, гуля батько степами, лісами» . i образ, i стиль зображення шевченко запозичує у народної пiснi, підкреслюючи народність залізняка, який: i воює, i гарцює з усієї сили. залізняк замальовується як цiлiсна особистість, що живе лише однією метою, проте це не заважає йому співчувати простим людям (наприклад яремі) i взагалі бути близьким до них, за що називають його «батьком» . він вміє не лише битися, а й вчасно підбадьорити ів, підтримати їхній бойовий дух. його образ – образ улюбленця народу, «громади в сіряках» . ярема, виведений в поемі саме як представник цього народу, символічно стає залiзняковi за сина: придбав максим собi сина на всю україну. хоч нерiдний син ярема, а щира дитина. залізняк – ватажок повстання, патріот, улюбленець народних мас. навіть запорожці, що не дуже довірливо ставляться до старшини, яка взяла участь у повстанні, шанують і уславлюють його: «у нас один старшина – батько максим» . таким батьком виступає залізняк протягом усього повстання. він виявляє високу мужність у бою, особистим прикладом запалює в душах повстанців іскру святого вогню, піднімає їх на боротьбу. це щира душа, яка живе інтересами мас і кровно з ними зв’язана. кобзар волох співає про нього: …наш отаман, орел сизокрилий! нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. родиною йому були , найбільшим багатством – любов і повага товаришів: залізняк – це втілення народного гніву проти панів, непримиренності, нещадності до ворогів.  суворими барвами змальовано івана гонту. головна його риса – почуття обов'язку перед народом, відданість його інтересам. автор навмисне підкреслює його винятковість, навіть перебільшує риси його характеру – мужність, незалежність, силу волі. приєднавшись до повстанців, узявши в руки «свяченого ножа» , гонта ні перед чим не зупиняється. особливо яскраво це показано у глибоко трагічній сцені вбивства гонтою своїх дітей. образ гонти як людини шевченко змальовує в дусі народних традицій. своїх дітей, що стали католиками, він убиває в ім'я того, щоб не було поговору, щоб не було зради. саме цим зумовлені його слова, звернені до мертвих синів: сини мої, сини мої! на ту україну дивіться: ви за неї й я за неї гину.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Литература
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота