ответ: Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.
Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.
Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань
Любовь – неизменная и главная тема для лирики любого периода времени. Возможно, причина тому – огромное число эмоций и их нюансов, которые переживает влюбленный человек. Это может быть как счастье, так и боль; как восторг, так и разочарование. Любой человек все это прочувствовать, однако далеко не всякий это выразить.
А.С. Пушкин, талантливейший поэт и мастер слова, умел облачить свои любовные переживания в словесную форму. Огромная масса стихов поэта была именно о любви, и многие их них были не просто размышлениями на эту тему, но посвящениями женщинам, к которым Пушкин питал чувства на разных этапах своей жизни.Первый женский образ, имевший реальный прототип, появился в лицейской лирике Пушкина. Музой была Екатерина Бакунина. Ее брат учился в лицее, и она вместе с матерью приезжала его навещать. Не только Пушкин был очарован Екатериной – ее красота и обходительность произвели весьма приятное впечатление и на других лицеистов. Не имея в характере ни капли жеманности и притворства, Бакунина покорила Пушкина, который так ценил в людях искренность натуры. Считается, что именно ей поэт посвятил целый цикл более чем из двадцати стихов, среди которых – «К живописцу» (1815) (Екатерина была художником-любителем и рисовала весьма неплохо), «Слово милой» (1816), «Разлука» (1817). Столько стихов Пушкин больше не посвящал никому – конечно, это были только самые первые опыты написания любовной лирики, однако поэту удавалось передать всю полноту своих чувств.
ответ: Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.
Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.
Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань
Объяснение:
Любовь – неизменная и главная тема для лирики любого периода времени. Возможно, причина тому – огромное число эмоций и их нюансов, которые переживает влюбленный человек. Это может быть как счастье, так и боль; как восторг, так и разочарование. Любой человек все это прочувствовать, однако далеко не всякий это выразить.
А.С. Пушкин, талантливейший поэт и мастер слова, умел облачить свои любовные переживания в словесную форму. Огромная масса стихов поэта была именно о любви, и многие их них были не просто размышлениями на эту тему, но посвящениями женщинам, к которым Пушкин питал чувства на разных этапах своей жизни.Первый женский образ, имевший реальный прототип, появился в лицейской лирике Пушкина. Музой была Екатерина Бакунина. Ее брат учился в лицее, и она вместе с матерью приезжала его навещать. Не только Пушкин был очарован Екатериной – ее красота и обходительность произвели весьма приятное впечатление и на других лицеистов. Не имея в характере ни капли жеманности и притворства, Бакунина покорила Пушкина, который так ценил в людях искренность натуры. Считается, что именно ей поэт посвятил целый цикл более чем из двадцати стихов, среди которых – «К живописцу» (1815) (Екатерина была художником-любителем и рисовала весьма неплохо), «Слово милой» (1816), «Разлука» (1817). Столько стихов Пушкин больше не посвящал никому – конечно, это были только самые первые опыты написания любовной лирики, однако поэту удавалось передать всю полноту своих чувств.
Объяснение:
это максимально коротко