Сказка Братьев Гримм "Снегурочка". ответить на во В чём сходство и различие этой сказки от народной сказки "Снегурочка"? И 1. О. Генри "Дары волхвов". 2. Дж. Лондон "Любовь к жизни". ответить на во Чему учат данные произведения Очень
Характерними для німецького романтизму, практично майже виключно «німецькими» жанрами стали, фантастична повість або казка, іронічна комедія, фрагмент, особливий романтичний роман і, зокрема «роман про художника».
У їх мистецькій програмі чи не переважне значення одержав роман. Август Шлегель у берлінських читаннях говорив: «Роман буде трактовано не як всього лише останнім словом або відродження в сучасній поезії, але як щось у ній провідне. Цей рід її, який може представляти її в якості цілого ». Це означає, що роман, будучи окремим жанром, проте ж, проникає в усі явища літературного життя. Коли Ф. Шлегель у «Листі про роман» каже: «Роман - це романтична книга», він має на увазі не стільки роман як жанр, скільки сукупність великих створінь світової словесності. Він мислить собі роман «не інакше, як поєднання розповіді, пісні та інших форм». У романах німецьких романтиків розповідь дійсно часто переривається вставними історіями, віршами, піснями. Можна згадати «Генріха фон Офтердінген» Новаліса (казка про Атлантиду, казка Клінгзора та ін), «Мандри Франца Штернбальда» Тіка і навіть «З життя одного нероби» Ейхендорфа. Тобто і в теорії і на практиці мова йде про повне змішанні жанрових нормативів. К. Г. Ханмурзаев бачить в цьому змішанні прагнення письменників-романтиків «до універсального, цілісного охоплення життя людства».
ответ:В стихотворениях Б. А. Слуцкого нашла отражение сама жизнь — и его собственная, и всего народа. Его творчество стало своеобразной поэтической летописью страны. Обладая исключительной добротой и честностью, зорким, внимательным взглядом и чуткой душой, он не мог оставить без внимания ни одно из значительных волнующих событий. Его поэзия отзывалась острым укором на любую несправедливость и жестокость, намеренное или случайное зло.
В школе мы часто слышим о том, что человек ответственен за совершаемые им действия, за сделанный выбор. Это особенно важно, когда речь идет об экологии планеты, о природе, о братьях наших меньших.
Человек, наделенный разумом, сильный и гордый, придумал корабли и самолеты, покорил реки и горы. Однако действительно ли покорил? Вот "мина кораблю пробила днище", и все живые существа, бывшие на нем, оказались под угрозой смерти. Людям хорошо, они заранее продумали все варианты своего лодки, шлюпки, на худой конец круги и жилеты. Но вот как быть лошадям?!
лошади, борясь за свою жизнь и даже не подозревая о размерах опасности, поплыли. Однако кто может переплыть целый океан? Лошади — не рыбы, не дельфины, и поэт с болью рассказывает нам о трагическом финале:
Кони шли на дно, и ржали, ржали,
все на дно покуда не пошли.
Лошади ничего не могли сделать, но, может быть, в силах людей было предотвратить катастрофу. Так же, как и поэту, мне ужасно жаль их — "рыжих, не увидевших земли".
Характерними для німецького романтизму, практично майже виключно «німецькими» жанрами стали, фантастична повість або казка, іронічна комедія, фрагмент, особливий романтичний роман і, зокрема «роман про художника».
У їх мистецькій програмі чи не переважне значення одержав роман. Август Шлегель у берлінських читаннях говорив: «Роман буде трактовано не як всього лише останнім словом або відродження в сучасній поезії, але як щось у ній провідне. Цей рід її, який може представляти її в якості цілого ». Це означає, що роман, будучи окремим жанром, проте ж, проникає в усі явища літературного життя. Коли Ф. Шлегель у «Листі про роман» каже: «Роман - це романтична книга», він має на увазі не стільки роман як жанр, скільки сукупність великих створінь світової словесності. Він мислить собі роман «не інакше, як поєднання розповіді, пісні та інших форм». У романах німецьких романтиків розповідь дійсно часто переривається вставними історіями, віршами, піснями. Можна згадати «Генріха фон Офтердінген» Новаліса (казка про Атлантиду, казка Клінгзора та ін), «Мандри Франца Штернбальда» Тіка і навіть «З життя одного нероби» Ейхендорфа. Тобто і в теорії і на практиці мова йде про повне змішанні жанрових нормативів. К. Г. Ханмурзаев бачить в цьому змішанні прагнення письменників-романтиків «до універсального, цілісного охоплення життя людства».
ответ:В стихотворениях Б. А. Слуцкого нашла отражение сама жизнь — и его собственная, и всего народа. Его творчество стало своеобразной поэтической летописью страны. Обладая исключительной добротой и честностью, зорким, внимательным взглядом и чуткой душой, он не мог оставить без внимания ни одно из значительных волнующих событий. Его поэзия отзывалась острым укором на любую несправедливость и жестокость, намеренное или случайное зло.
В школе мы часто слышим о том, что человек ответственен за совершаемые им действия, за сделанный выбор. Это особенно важно, когда речь идет об экологии планеты, о природе, о братьях наших меньших.
Человек, наделенный разумом, сильный и гордый, придумал корабли и самолеты, покорил реки и горы. Однако действительно ли покорил? Вот "мина кораблю пробила днище", и все живые существа, бывшие на нем, оказались под угрозой смерти. Людям хорошо, они заранее продумали все варианты своего лодки, шлюпки, на худой конец круги и жилеты. Но вот как быть лошадям?!
лошади, борясь за свою жизнь и даже не подозревая о размерах опасности, поплыли. Однако кто может переплыть целый океан? Лошади — не рыбы, не дельфины, и поэт с болью рассказывает нам о трагическом финале:
Кони шли на дно, и ржали, ржали,
все на дно покуда не пошли.
Лошади ничего не могли сделать, но, может быть, в силах людей было предотвратить катастрофу. Так же, как и поэту, мне ужасно жаль их — "рыжих, не увидевших земли".
Объяснение:
Отметь как лутший