Сказка 12 месяцев.Соедините действующие лица с их фразами.
зарание Мачеха
2.Дочка
3.Королева
4.Учитель королевы
5.Первый глашатай
6.Второй глашатай
А. Нарвите до рассвета подснежников Б.Я очень люблю подснежники.
В. Вы решили судьбу человека, даже не задумавшись.
Г.И вас жалко, и золота жалко, а больше всего себя жалко!
Д.Лес недалеко, сбегать недолго.
Е.Подснежников корзину несите во дворец.
Одна з найвідоміших комедій Мольєра — комедія «Міщанин-шляхтич». Її герой — такий собі пан Журден, який нажив немало грошей, але був не аристократичного роду. Йому дуже хотілося стати одним із представників вищого світу. Це бажання настільки заволоділо думками пана Журдена і всім його єством, що в очах людей навколо герой став виглядати часом кумедно, часом наївно, а часом виставляв себе справжнім дурнем.
Щоб хоч якось зрівнятися з дворянами, пан Журден винайняв для себе вчителів фехтування, танців і музики. Вчителі швидко зрозуміли недолугість свого наймача і почали цим користуватися. Розмовляючи між собою, вони визнавали, що хоча пан Журден і вдавав із себе галантного шляхтича, але сам абсолютно нічого не тямив у мистецтві та інших науках. Проте він добре платив, а це для них було найголовнішим.
Більшість людей повністю влаштовувало, що пан Журден був «темною» людиною і аплодував кожній нісенітниці, а за його гроші вони були готові прощати пану Журдену будь-яку дурість. Наприклад, вчитель музики наголошував на тому, що пан Журден х серед вельможного товариства: «він нам плататиме за інших, а вони нас вихвалятимуть за нього».
Не дивно, то такі недолугі багатії, як міщанин Журден, що прагнули будь-якою ціною зрівнятися з шляхтичами, були найлегшою наживою для шахраїв. Тому світському пройдисвіту графу Доранту, який видавав себе за друга пана Журдена, дуже легко було грати на почуттях міщанина, на його захопленні маркізою Доріменою, у яку і сам був закоханий. Граф видурював у пана Журдена гроші і подарунки, які потім дарував маркізі від свого імені.
За законами жанру, у п’єси «Міщанин-шляхтич» щасливий фінал. Вона закінчилася весіллям дочки пана Журдена та її нареченого, а також весіллям маркізи та графа. Турки, які танцювали на весіллі, жартівливо били пана Журдена шаблями і разом з муфтієм промовляли: «Бийте, бийте, не жалійте!», а потім били міщанина ще і ціпками, а муфтій промовляв: «Не стидатись, не кричати, — коли хочеш паном стати».
Отже, Мольєр не тільки висміяв прагнення героя своєї п’єси, а й фізично покарав недолугого Журдена. Коментуючи свій твір, одного разу оптиміст Мольєр висловив такий афоризм: «Що б не говорили, є в людині щось незвичайне – таке, що ніякі вчені не можуть пояснити». І з цією надзвичайно мудрою думкою неможливо не погодитись.
Объяснение:
ответ:Олимп - город великих греческих богов, основанный на величественной, как сами боги, горе Олимп. Правит им бог-громовержец Зевс, царь царей, бог богов. Когда-то давно он сверг с престола своего отца - кровожадного царя Кроноса - и возглавил лучезарный Олимп.
О горе Олимп собраны знаменитые греческие мифы о богах, проживающих на горе. Их накопилось огромное множество. Олимп считается символом греческого божества.
Рядом с горой Олимп есть и маленький городок - Олимпия, в котором в 776 г. до н.э. были проведены первые Олимпийские игры. Их обязательным обрядом было жертвоприношение греческим богам, а значит - выражение уважения и признание могущества Олимпа.
Олимп - гора уникальная. У подножья - историческое место, на вершине - божественное жилище. Удивительно, не правда ли?
Объяснение: