Пушкин создал роман в стихах подобно поэме лорда Байрона «Дон Жуан».[источник не указан 215 дней] Определив роман как «собранье пёстрых глав», Пушкин выделяет одну из черт этого произведения: роман как бы «разомкнут» во времени (каждая глава могла бы стать последней, но может иметь и продолжение), тем самым обращая внимание читателей на самостоятельность и цельность каждой главы. Роман стал поистине энциклопедией русской жизни 1820-х годов, так как широта охваченных тем, детализация быта, многосюжетность композиции, глубина описания характеров персонажей, особенности жизни той эпохи разработаны в романе с непревзойденным мастерством
1. Сутність і призначення мистецтва, за Оскаром Вайльдом, полягає у
Г: зображенні незвичайного і прекрасного
2. Гедонізм — це
А: філософсько-естетичне вчення, згідно з яким насолода, задоволення — це найвище благо, до якого прагне людина в житті
3. Лише персонажів роману Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея» перелічено в рядку
Г: Сібіл Вейн, Генрі Уоттон, Безіл Голуорд, Алан Кембел
4. Як Безіл ставився до Доріана Грея?
Г: боготворив юнака
5. Чому Доріан не міг довго знаходитися за межами Лондона:
А: боявся, що хтось дізнається таємницю портрета;
6. Як Алан Кемпбел допоміг Доріану:
В: знищив труп художника;
7. Хто з героїв роману говорив: «Любов важливіша за гроші»:
А: Сибіла Вейн;
8. Коли портрет набув свого первозданного вигляду?
Б: після смерті Доріана;
9. Лорд Генрі порівнює Доріана Грея з персонажем давньогрецької міфології
Б: Нарцисом
10. Рупором авторських ідей у романі Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея» є
А: Безіл Голуорд
11. За одним з афоризмів Оскара Вайльда, викладених у передмові до роману «Портрет Доріана Грея», митець — це:
Г: «той, хто спроможний передати … своє враження від прекрасного»
12. Визначте жанрову специфіку роману Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея».
В: філософський (інтелектуальний) роман
История создания
Объяснение:
Пушкин создал роман в стихах подобно поэме лорда Байрона «Дон Жуан».[источник не указан 215 дней] Определив роман как «собранье пёстрых глав», Пушкин выделяет одну из черт этого произведения: роман как бы «разомкнут» во времени (каждая глава могла бы стать последней, но может иметь и продолжение), тем самым обращая внимание читателей на самостоятельность и цельность каждой главы. Роман стал поистине энциклопедией русской жизни 1820-х годов, так как широта охваченных тем, детализация быта, многосюжетность композиции, глубина описания характеров персонажей, особенности жизни той эпохи разработаны в романе с непревзойденным мастерством