Шантажуючи Нору, Крогстад погрожував віддати її чоловікові(за твором Г.Ібсена "Ляльковий дім"):

завжди шкода спостерігати за історією герою твору, чия доля складається не найкращим чином. наприклад, в якості такого героя можна з упевненістю уявити акакія акакійовича башмачкіна, головну дійову особу твору миколи гоголя під назвою «шинель». безумовно, цей герой викликає співчуття, адже він явно не заслуговував життя, яке мав і такої смерті, яка його настигла. втім, просто так і випадково в нашому житті нічого не буває, а тому необхідно ретельно розібратися, в чому саме полягає трагедія акакія акакійовича.

аналіз цього героя не вимагає великих зусиль, адже особливості його характеру і так стають зрозумілими з перших сторінок творів. акакій башмачкін є досить невпевненим у собі чоловіком, який сильно звик не тільки до своєї роботи, але і до власного начальства в цілому, а тому не сильно напружується під час роботи. цілком можна сказати, що це людина, за великим рахунком, без цілей і життєвого призначення, у нього немає сім’ї, живе він один тощо. втім, якась мета в житті цієї людини з’явилася, вона була чисто умовною з точки зору всіх інших людей, але для самого акакія башмачкіна вона, звичайно, була дуже важливою. головний герой цього твору гоголя хотів купити собі шинель. для цього він дуже довго обмежував себе багато в чому, збирав гроші. в кінцевому підсумку, шинель йому таки пошили, і він її придбав. втім, довго радіти і насолоджуватися обновкою акакію башмачкіну призначено не було, вже незабаром, а саме в ту ж ніч, шинель з нього зняли злочинці.

але чи можна називати головною трагедією героя те, що з нього ось так запросто зняли дорогу річ? я в цьому не впевнений. справа в тому, що акакій башмачкін вже давно відчував, як до нього ставиться суспільство. зайвий раз у цьому він зміг переконатися, коли зробив спробу відновити свої права і повернути вкрадену річ. для цього він звертався як в правоохоронні органи, так і до своїх впливових знайомих. але скрізь він отримав відмову. саме це, на мою думку, і стало останньою краплею. акакій башмачкін ніколи нікому не зробив нічого поганого. так, корисним суспільству він не був, але ж і зла не робив, а тому мусив мати можливість відновити справедливість. відчуття своєї повної безпорадності, безглуздя й марності і стало головною причиною того, що акакій башмачкін незабаром після всіх цих подій захворів і помер. я думаю, що саме в цьому і полягає жахлива трагедія головного героя цього дивного твору авторства миколи гоголя.

Филька - главный герой рассказа. он -  предстаёт пе­ред нами «молчаливым, недоверчивым». а прозвище «ну тебя» говорит о его лени, эгоизме, «неласково­сти» и даже грубости. особенно ярко эти черты фильки проявились в сцене с конём: «„да ну тебя! дьявол! » — крикнул филька и наотмашь ударил коня по губам». филька обидел раненого коня. за это поплатился не только он, но и все жители деревни. наступили хо­лод и голод. но ведь на самом деле не только сорока вернула тепло. паустовский показывает нам, что филька осоз­нал свой плохой поступок и решил исправиться. в лютый мороз он отправился за к мельнику панкрату. мы видим, что в фильке проявляются воля, смекалка. он сам придумывает выход. вся деревня по­могала фильке исправить свою ошибку и помирить­ся с конём. с особым теплом паустовский описывает упорство, труд людей и то, как в деревне пекли дол­гожданный хлеб. в конце сказки панкрат говорит коню: «филька — не злой человек», и конь прощает мальчика. филька искренне раскаялся и искупил свою вину. в самом начале произведения «зима стояла тёплая», затем наступил «лютый мороз», и вот «запахло вес­ной». одновременно с изменениями в погоде про­изошли изменения и в душе фильки. хлеб, который он дал коню в конце сказки, был тёплым оттого, что филька согрел его теплом своей души. показывая нравственный путь своего героя, паус­товский учит нас исправлять «злодейство» и не совер­шать плохих поступков.