Сказка Г.Х. Андерсена "Снежная королева" Вопрос № 1 Какие цветы росли в деревянных ящичках у родителей Кая и Герды? ответ. Розы. Вопрос № 2. Куда попали Каю осколки дьявольского зеркала? ответ. В глаз и в сердце. Вопрос № 3. Узнай, чьи слова: " Что ты хнычешь? У, какая ты сейчас некрасивая. Мне ничуть не больно. Эту розу точит червь. Какие гадкие розы!" ответ. Кай. Вопрос № 4. Как старушка заколдовала Герду? ответ. Она расчесала волосы Герде золотым гребешком, чтобы она забыла Кая. Вопрос № 5. Кто Герде попасть в замок принца и принцессы? ответ. Ворон и ворона. Вопрос № 6. Кто напал на Герду в тёмном лесу? ответ. Разбойники. Вопрос № 7. Узнай, чей портрет: "Она была ростом с Герду, но сильнее, шире в плечах и гораздо смуглее. Глаза у неё были совсем чёрные, но какие-то печальные". ответ. Маленькая разбойница. Вопрос № 8. Кого маленькая разбойница отпустила вместе с Гердой? ответ. Северного оленя. Вопрос № 9. На чём лапландка написала письмо финке? ответ. На сушёной треске. Вопрос № 10. О чём просил олень финку? ответ.Дать Герде силу двенадцати богатырей. Вопрос № 11. "Её сила в том, что она невинный милый ребёнок". Кто и о ком это сказал? ответ. Финка о Герде. Вопрос № 12. Узнай, о ком эти слова: " Глаза её сияли, как звёзды, но в них не было ни тепла, ни мира". ответ. Снежная королева. Вопрос № 13. Какое слово Кай не мог сложить в замке Снежной королевы? ответ. Вечность. Вопрос № 14. "Хотела бы я знать, стоишь ли ты того, чтобы за тобой бегали на край света!" Кому принадлежат эти слова? ответ. Маленькой разбойнице. Вопрос № 15. Из скольких историй состоит "Снежная королева"? ответ. Из семи.
Сміхом крізь сльози звучать окремі місця твору. У творі Нечуя-Левицького як сатира, так і гумор служать засобом викриття більших чи дрібніших вад у людському житті. Досконало знаючи народний гумор, Нечуй-Левицький широко користується ним у повісті. Пригадаймо такі гумористичні картини, як прихід Кайдаша з шинку в першому розділі, сутички Кайдашихи з невістками, показ набожності баби Палажки та ін. Навіть окремі описи сповнені сміху, дотепності, наприклад: “В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горшку,
піднімаючи затужавілий вершок угору…” Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на “жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний” (слова самого Нечуя-Левицького). Часто гумористичні картини переходять у сатиру, в гостре осудження умов капіталістичної дійсності. Так, Нечуй-Левицький сатирично викриває, дрібновласницьку обмеженість молодих Кайдашів, які відмовляються розкопувати горба на користь собі і громаді, гостро висміює забобонність Кайдаша і знахарські здібності баби Палажки, осуджує жорстокість Кайдашихи, особливо у поводженні з Мелашкою, і хижацьку поведінку Мотрі у стосунках зі свекрухою. Повість “Кайдашева сім’я” увійшла в історію української літератури як соціально-побутовий твір, у якому автор змалював реалістичні образи селян другої половини XIX ст., виявив себе майстром художнього слова.
Вопрос № 1 Какие цветы росли в деревянных ящичках у родителей Кая и Герды?
ответ. Розы.
Вопрос № 2. Куда попали Каю осколки дьявольского зеркала?
ответ. В глаз и в сердце.
Вопрос № 3. Узнай, чьи слова: " Что ты хнычешь? У, какая ты сейчас некрасивая. Мне ничуть не больно. Эту розу точит червь. Какие гадкие розы!"
ответ. Кай.
Вопрос № 4. Как старушка заколдовала Герду?
ответ. Она расчесала волосы Герде золотым гребешком, чтобы она забыла Кая.
Вопрос № 5. Кто Герде попасть в замок принца и принцессы? ответ. Ворон и ворона.
Вопрос № 6. Кто напал на Герду в тёмном лесу?
ответ. Разбойники.
Вопрос № 7. Узнай, чей портрет: "Она была ростом с Герду, но сильнее, шире в плечах и гораздо смуглее. Глаза у неё были совсем чёрные, но какие-то печальные".
ответ. Маленькая разбойница.
Вопрос № 8. Кого маленькая разбойница отпустила вместе с Гердой? ответ. Северного оленя.
Вопрос № 9. На чём лапландка написала письмо финке?
ответ. На сушёной треске.
Вопрос № 10. О чём просил олень финку?
ответ.Дать Герде силу двенадцати богатырей.
Вопрос № 11. "Её сила в том, что она невинный милый ребёнок". Кто и о ком это сказал?
ответ. Финка о Герде.
Вопрос № 12. Узнай, о ком эти слова: " Глаза её сияли, как звёзды, но в них не было ни тепла, ни мира".
ответ. Снежная королева.
Вопрос № 13. Какое слово Кай не мог сложить в замке Снежной королевы?
ответ. Вечность.
Вопрос № 14. "Хотела бы я знать, стоишь ли ты того, чтобы за тобой бегали на край света!" Кому принадлежат эти слова?
ответ. Маленькой разбойнице.
Вопрос № 15. Из скольких историй состоит "Снежная королева"?
ответ. Из семи.
У творі Нечуя-Левицького як сатира, так і гумор служать засобом викриття більших чи дрібніших вад у людському житті. Досконало знаючи народний гумор, Нечуй-Левицький широко користується ним у повісті. Пригадаймо такі гумористичні картини, як прихід Кайдаша з шинку в першому розділі, сутички Кайдашихи з невістками, показ набожності баби Палажки та ін. Навіть окремі описи сповнені сміху, дотепності, наприклад: “В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горшку,
піднімаючи затужавілий вершок угору…” Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на “жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний” (слова самого Нечуя-Левицького).
Часто гумористичні картини переходять у сатиру, в гостре осудження умов капіталістичної дійсності. Так, Нечуй-Левицький сатирично викриває, дрібновласницьку обмеженість молодих Кайдашів, які відмовляються розкопувати горба на користь собі і громаді, гостро висміює забобонність Кайдаша і знахарські здібності баби Палажки, осуджує жорстокість Кайдашихи, особливо у поводженні з Мелашкою, і хижацьку поведінку Мотрі у стосунках зі свекрухою. Повість “Кайдашева сім’я” увійшла в історію української літератури як соціально-побутовий твір, у якому автор змалював реалістичні образи селян другої половини XIX ст., виявив себе майстром художнього слова.