Автор – Гарпер Лі Рік написання – 1960 Жанр – роман Головні герої – адвокат Аттікус Фінч та його діти: тринадцятилітній син Джим та восьмилітня Джин-Луїза, від імені якої й ведеться оповідь, їх друг – Ділл, Том Робінсон – негр, якого захищає на суді Аттікус, сусід Артур Редлі, дорослі і юні жителі містечка (білі і чорні). В книзі піднято багато тем: тема освіти і виховання; тема расизму; тема людини і натовпу; тема людини і суспільства з його забобонами; тема справедливості і несправедливості…
проблеми твору соціальна нерівність; проблеми родини та виховання; проблема оточення, у якому ростуть діти; дискримінація; справедливість; толерантність, тема добра і зла, справедливості і несправедливості, тема людини і суспільства, відношення між батьками і дітьми, відношення дітей до оточуючих, віра в перемогу У творі «Убити пересмішника» висвітлюється багато моральних і суспільних проблем. Америка 30-х років ХХ століття представляла собою країну, чорношкіре населення якої було позбавлене громадянських прав. Знаючи про це, Аттікус Фінч все ж береться захищати негра, знаючи заздалегідь, що програє справу.
3. Тщеславный и недалёкий человек, лишенный тех достоинств, на которые он претендует.
4. Человек, который не похож на других, чьи истинные достоинства открываются неожиданно для окружающих
3)
Снежная королева
Русалочка
Гадкий утенок
Принцесса на горошине
Дикие лебеди
Ель
Дюймовочка
Огниво
4) Вероятно, потому что он любил путешествовать и некоторые свои произведения написал в путешествии
5)Сказки Ханса Кристиана Андерсена знают и любят дети и взрослые во всем мире. Великий сказочник сумел создать волшебный мир, полный любви, светлых чувств и гуманизма. Все его персонажи: растения и животные, люди и предметы – отличаются особым характером, манерой речи, юмором, капризами и причудами. В них он нашёл своё истинное призвание. Иногда они оказывались участниками фантастических приключений. Чаще же жизнь их была обычной, привычной. И жили они не в сказочной, придуманной стране, а в домах с островерхими крышами, которые и сейчас стоят на улицах родного сену Копенгагена.
Автор – Гарпер Лі Рік написання – 1960 Жанр – роман Головні герої – адвокат Аттікус Фінч та його діти: тринадцятилітній син Джим та восьмилітня Джин-Луїза, від імені якої й ведеться оповідь, їх друг – Ділл, Том Робінсон – негр, якого захищає на суді Аттікус, сусід Артур Редлі, дорослі і юні жителі містечка (білі і чорні). В книзі піднято багато тем: тема освіти і виховання; тема расизму; тема людини і натовпу; тема людини і суспільства з його забобонами; тема справедливості і несправедливості…
проблеми твору соціальна нерівність; проблеми родини та виховання; проблема оточення, у якому ростуть діти; дискримінація; справедливість; толерантність, тема добра і зла, справедливості і несправедливості, тема людини і суспільства, відношення між батьками і дітьми, відношення дітей до оточуючих, віра в перемогу У творі «Убити пересмішника» висвітлюється багато моральних і суспільних проблем. Америка 30-х років ХХ століття представляла собою країну, чорношкіре населення якої було позбавлене громадянських прав. Знаючи про це, Аттікус Фінч все ж береться захищати негра, знаючи заздалегідь, що програє справу.
1)
А: Огниво
Б: Русалочка
В: Дюймовочка
Г: Соловей
Д: Гадкий утёнок
2)
1. Человек с несгибаемым мужеством и упорством
2. Нежная девушка
3. Тщеславный и недалёкий человек, лишенный тех достоинств, на которые он претендует.
4. Человек, который не похож на других, чьи истинные достоинства открываются неожиданно для окружающих
3)
Снежная королева
Русалочка
Гадкий утенок
Принцесса на горошине
Дикие лебеди
Ель
Дюймовочка
Огниво
4) Вероятно, потому что он любил путешествовать и некоторые свои произведения написал в путешествии
5)Сказки Ханса Кристиана Андерсена знают и любят дети и взрослые во всем мире. Великий сказочник сумел создать волшебный мир, полный любви, светлых чувств и гуманизма. Все его персонажи: растения и животные, люди и предметы – отличаются особым характером, манерой речи, юмором, капризами и причудами. В них он нашёл своё истинное призвание. Иногда они оказывались участниками фантастических приключений. Чаще же жизнь их была обычной, привычной. И жили они не в сказочной, придуманной стране, а в домах с островерхими крышами, которые и сейчас стоят на улицах родного сену Копенгагена.