Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є ій персональний комп'ютер, найчастіше підключений до мережі інтернет. із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп'ютером — мобільним телефоном, який дає можливість у будь-який момент зв'язатися з потрібною людиною. новий час змінює свідомість, прискорюються процеси ізації. проте кожне наукове відкриття, кожна технічна новація призводить до наслідків печальних. особливо коли ультрасучасна технологія стає заручником недобрих людських намірів або просто потрапляє до рук неуків, бездарностей, , невідповідальних людей. наприклад, наприкінці xx ст. в україні "мирний" атом став причиною радіаційного забруднення великої території родючої землі, тяжких захворювань та смертей людей. наслідки чорнобильської катастрофи остаточно не зникнуть із поколінням її очевидців, а будуть проявлятися у вигляді генетичних мутацій та погіршення стану здоров'я онуків тих, хто вважав пожежу на атомній станції не таким уже й великим лихом та свято вірив у всемогутність радянського уряду. у середині xx ст. над японськими містами хіросімою та нагасакі було проведено жахливий за своїми наслідками експеримент. кожна людська смерть — це страшна трагедія. ці дві події пов'язані між собою багато чим, хоча схематично цей зв'язок можна зобразити так: наукове відкриття — людське страждання і смерть. постає одвічне питання: хто винен? безперечно, винні ті, хто ухвалив рішення та здійснив атомне бомбардування, ті, хто своєчасно не зреагував на пожежу в атомному реакторі. але найбільша провина і відповідальність лежить на тих, хто "подарував" людству можливість користуватися тим самим атомом. талановитий науковець завжди дивиться на світ не так, як інші: він здатен побачити невидимі іншим закономірності, маніпулювати найрізноманітнішою інформацією, проводити досліди, експерименти. результатом цієї діяльності є відкриття, які, у свою чергу, можуть принести людству користь або шкоду. проблема відповідальності вчених за свої наукові відкриття своєрідно розкривається у п'єсі б. брехта "життя галілея".
•Базаров упрекает Аркадия в использовании "противоположных общих мест" : "А вот что: сказать, например, что просвещение полезно, это общее место, а сказать, что просвещение вредно, это противоположное общее место. Оно как будто щеголеватее, а в сущности одно и то же". Но сам Базаров в спорах с Павлом Петровичем злоупотребляет как раз использованием "противоположных общих мест". • Первое знакомство с Базаровым убеждает: в его душе есть чувства, которые герой скрывает от окружающих и даже от самого себя: "Тонкие губы Базарова чуть тронулись; но он ничего не отвечал и только приподнял фуражку". •Возможная робость Базарова перед Павлом Петровичем: "вернулся, сел за стол и начал поспешно пить чай". •Базаров стирает грань качественных различий между физиологией и психологией: "Нет, брат, все это распущенность, пустота! Мы, физиологи, знаем, какие это отношения. Ты ка анатомию глаза: откуда тут взяться, как ты говоришь, загадочному взгляду?"
• Первое знакомство с Базаровым убеждает: в его душе есть чувства, которые герой скрывает от окружающих и даже от самого себя: "Тонкие губы Базарова чуть тронулись; но он ничего не отвечал и только приподнял фуражку".
•Возможная робость Базарова перед Павлом Петровичем: "вернулся, сел за стол и начал поспешно пить чай".
•Базаров стирает грань качественных различий между физиологией и психологией: "Нет, брат, все это распущенность, пустота! Мы, физиологи, знаем, какие это отношения. Ты ка анатомию глаза: откуда тут взяться, как ты говоришь, загадочному взгляду?"