Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.
Великолепен и забавный "портрет" Фарлафа. Фарлаф - трусишка, болтун, подлый и жирный пьяница. Он никогда не пропускал пиры бояр и царей.
Добродушный толстяк Фарлаф был неудержимо самовлюбленным хвастуном, обаятельным и смешным в весёлых компаниях.
Но нельзя забывать что Фарлаф русский богатырь входивший в “верхнюю дружину”, как сейчас бы сказали в гвардию. Только Фарлаф был трусливым и подлым горе-рыцарем.
Подлость Фарлафа заключалась в том, что он подъехал к спящему Руслану и пронзил его копьем насквозь, после чего Фарлаф привез украденную им Людмилу в Киев.
Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.
Фарлаф - трусишка, болтун, подлый и жирный пьяница. Он никогда не пропускал пиры бояр и царей.
Добродушный толстяк Фарлаф был неудержимо самовлюбленным хвастуном, обаятельным и смешным в весёлых компаниях.
Но нельзя забывать что Фарлаф русский богатырь входивший в “верхнюю дружину”, как сейчас бы сказали в гвардию.
Только Фарлаф был трусливым и подлым горе-рыцарем.
Подлость Фарлафа заключалась в том, что он подъехал к спящему Руслану и пронзил его копьем насквозь, после чего Фарлаф привез украденную им Людмилу в Киев.