С АНАЛИЗОМ СТИХА ВЕСЬ ЧАС
(Гійом Аполлінер)
Весь час
Ми далі йтимемо але вперед ніколи
І від планети до планети
І від сузір'я до сузір'я
Все той же Дон Жуан тисячій трьох комет
Не сходячи з землі
Шукає сил нових
Всерйоз приймаючи фантоми
І скільки забувається світів
Велике діло забуття
Хто б то примусив нас забути ту чи ту частину світу
Де той Колумб що нам закрие материк
Згубить
Але згубить по-справжньому
Аби могти знайти
Згубить
Життя аби знайти Звитягу
У нас есть друг Электроник. Он очень сильно похож на нас. Но он не обычный, он питается не едой, а электричеством. Он был не настоящим и хотел стать настоящим мальчиком. Однажды мы гуляли и прямо на нас побежал мальчик сильно похожий на нас это и был Электроник но с начало мы об этом не знали. Потом он рассказал нам свою историю. И мы подружились. Он рассказал что сбежал от учёного и просил нас ему стать настоящим. Мы решили Первым делом мы решили научить его есть еду. Потом играть в игры. Потом мы учили его грамоте. Вот он стал почти как настоящий. Вот мы гуляем с Электроником и все удивляются, смотря на нас. Ведь он так сильно похож на нас. Но вдруг подъезжает чёрная машина, выходит странный дяденька и забирает Электроника. Через некоторое время мы находим место, где удерживают Электроника. Мы незаметно проходим в это здание находим Электроника и бежим! Вот мы сбежали. Через месяц Электроник стал настоящим. И он был счастлив.