Рыцарь вася.Прочитать рассказ, определить тематику и проблематику произведения (письменно записать в тетрадь), найти выразительные средства, с которых автор создал образ своего героя.

Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.

Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.

Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.

Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.

Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.

Немного неправильно задан вопрос. не дал согласия на брак или же, не благословил брак. важным для характеристики андрея петровича является его ответное письмо по поводу женитьбы петра на маше мироновой. в очередной раз речь шла о благословении. отец отказался благословить молодых людей на брак, потому что пётр, с точки зрения отца, не достоин быть офицером. страсти вновь овладели петром, и он оказался в стане дьявола. отец сурово судит своего сына. так начинается в произведении тема суда: сначала суд отца, затем суд пугачёва и военно-полевой суд, суд императрицы и божий суд: “…не только моего благословения, ни моего согласия дать я тебе не намерен, но ещё и собираюсь до тебя добраться да за проказы твои проучить тебя путём, как мальчишку, несмотря на твой офицерский чин; ибо ты доказал, что шпагу носить ещё не достоин, которая тебе на защиту отечества, а не для дуелей с такими же сорванцами, каков ты сам. немедленно буду писать к андрею карловичу, прося его перевести тебя из белогорской крепости куда-нибудь подальше, где бы дурь у тебя прошла. < …> что из тебя будет? молю бога, чтоб ты исправился, хоть и не смею надеяться на его великую милость”. исправление петра отец связывал с божьей милостью.