Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твори М.Твена “Том Сойєр” та Е.Портер “Полліанна”. Що я можу сказати про героїв, чим вони подібні та відрізняються? Почну з подібності. Том та Полліанна – діти, тому мені цікаво було про них читати. У дітей одного кольору волосся. Зауважу, що обоє були хоробрими: хлопець не побоявся сказати правду на суді, а дівчинка сміливо долала свою хворобу. Обоє були веселими та життєрадісними, їх не лякали труднощі. Залюбки б не виконували правил, але все таки слухали дорослих, були шляхетними. Діти були дуже цікавими, з великим захопленням пізнавали світ. Також були великими фантазерами та мрійниками . Том вигадав закон, що керує вчинками людей, а Поліанна «гру в радість» . Жили діти у тітки. Тітки обох героїв мали однакове ім’я Поллі. Разом з тим, вони мали багато відмінностей. Нагадаємо,що Том – хлопчик, а Полліанна дівчинка. Том завжди мав друзів, а Полліанна знайшла друзів тільки через деякий час. Дівчинка була працьовитою, завжди виконувала те, що казала тітка, натомість хлопчик старався уникнути роботи. Том мав брата, а Полліанна не мала брата, вона дуже сумувала за батьком. Твори дуже мені сподобались , бо вони правдиві, дитячі, цікаві та захоплюючі, я залюбки читала їх від початку до кінця.
(Автор поста моя подруга, которая разрешила вставить ЭТО сюда:))
Образ Андрея Соколова в рассказе М. А. Шолохова «Судьба человека» . Рассказ М. Шолохова «Судьба человека» - одно из вершинных произведений писателя. В центре его - исповедь простого русского человека две войны, пережившего нечеловеческие муки плена и не только сохранившего нравственные устои, но и оказавшегося дать любовь и заботу сироте Ванюшке. Жизненный путь Андрея Соколова был путем испытаний. Он жил в драматические времена: в рассказе упоминаются гражданская война, голод, годы выхода из разрухи, первые пятилетки. Но характерно, что в рассказе эти времена лишь упоминаются, без привычных идеологических ярлыков и политических оценок, просто как условия существования. Внимание главного героя сосредоточено совсем на другом. Обстоятельно, с нескрываемым любованием говорит он о жене, о детях, о работе, которая пришлась по душе («завлекли меня машины») , о семейном достатке («дети кашу едят с молоком, крыша над головою есть, одеты, обуты, стало быть все в порядке») .
Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твори М.Твена “Том Сойєр” та Е.Портер “Полліанна”. Що я можу сказати про героїв, чим вони подібні та відрізняються?
Почну з подібності. Том та Полліанна – діти, тому мені цікаво було про них читати. У дітей одного кольору волосся. Зауважу, що обоє були хоробрими: хлопець не побоявся сказати правду на суді, а дівчинка сміливо долала свою хворобу. Обоє були веселими та життєрадісними, їх не лякали труднощі. Залюбки б не виконували правил, але все таки слухали дорослих, були шляхетними. Діти були дуже цікавими, з великим захопленням пізнавали світ. Також були великими фантазерами та мрійниками . Том вигадав закон, що керує вчинками людей, а Поліанна «гру в радість» . Жили діти у тітки. Тітки обох героїв мали однакове ім’я Поллі.
Разом з тим, вони мали багато відмінностей. Нагадаємо,що Том – хлопчик, а Полліанна дівчинка. Том завжди мав друзів, а Полліанна знайшла друзів тільки через деякий час. Дівчинка була працьовитою, завжди виконувала те, що казала тітка, натомість хлопчик старався уникнути роботи. Том мав брата, а Полліанна не мала брата, вона дуже сумувала за батьком.
Твори дуже мені сподобались , бо вони правдиві, дитячі, цікаві та захоплюючі, я залюбки читала їх від початку до кінця.
(Автор поста моя подруга, которая разрешила вставить ЭТО сюда:))
Рассказ М. Шолохова «Судьба человека» - одно из вершинных произведений писателя. В центре его - исповедь простого русского человека две войны, пережившего нечеловеческие муки плена и не только сохранившего нравственные устои, но и оказавшегося дать любовь и заботу сироте Ванюшке. Жизненный путь Андрея Соколова был путем испытаний. Он жил в драматические времена: в рассказе упоминаются гражданская война, голод, годы выхода из разрухи, первые пятилетки. Но характерно, что в рассказе эти времена лишь упоминаются, без привычных идеологических ярлыков и политических оценок, просто как условия существования. Внимание главного героя сосредоточено совсем на другом. Обстоятельно, с нескрываемым любованием говорит он о жене, о детях, о работе, которая пришлась по душе («завлекли меня машины») , о семейном достатке («дети кашу едят с молоком, крыша над головою есть, одеты, обуты, стало быть все в порядке») .