В жизни всегда есть место чуду!" - говорят оптимисты и мечтатели. "Чудес не бывает" - возражают им реалисты. На мой взгляд, все они в чем-то правы. Чудо само по себе случается очень редко, если вообще случается. А вот если кто-то чуду произойти... Чтобы творить чудеса, не нужно быть магом или волшебником. Разве доктор Пирогов, персонаж рассказа А. Куприна, был магом? Нет, он был врачом, причем уже оставившим практику. Однако, увидев отчаявшегося человека, нуждающегося в , он сотворил чудо. Маленькая дочь Мевцалова выздоровела, а вся семья на всю жизнь запомнила доктора, подарившего им чудо на Рождество. Грей, герой "Алых парусов" Грина, тоже не был волшебником. Но Ассоль тоже получила чудо - исполнение своей мечты. Она дождалась своего корабля под алыми парусами. Оба эти чуда не случились бы, если бы не нашлись люди, сделавшие эти чудеса своими руками. Я считаю, что так поступать можно и нужно. Тогда в нашем мире будет больше чудес, и люди станут счастливее.
Олександр Олесь цікаві факти Олександр Олесь, справжнє ім’я якого Олександр Кандиба народився 5 грудня 1878 року на Сумщині в селянсько-чумацькій сім’ї. З малечку він був дуже здібним і людяним хлопчиком. В 4 роки вже навчився читати, відбулося його перше знайомство з творами Т. Шевченка. Коли йому було 11 років його батько втопився в ставку і він залишися з мамою і двома сестрами. В 1893 році він вступає до хліборобської школи, але жаги до знань не мав. Вчився аби закінчити. Саме в цій школі відбувся його творчий дебют – у рукописних журналах з’являються його перші вірші «Комета» та «Первоцвіт». Після школи стає слухачем вільних та безкоштовних курсів Харківського ветеринарного інституту і паралельно працює на скотобійні «Дарниця». Високу оцінку за свої твори він отримав від першої у царській Росії жінки-професора Олександри Єфименко, що спонукало його творити далі. Визначною подією у його житті стала поїздка до Полтави на відкриття пам’ятника Котляревському у 1903 році. Саме там він знайомиться та заводить хороші товариські відносини з Л. Українкою, Б. Грінченком, М. Коцюбинським. Знайомство з велетнями українського слова спонукало його перейти на написання творів тільки українською. В тому ж році він знайомиться зі своєю дружиною Вірою Свадковською, яка подарувала йому сина Олега Ольжича та вперше підписує твори Олесь. В 1905 році в альманасі «Багаття» вперше публікуються його твори. Заводить міцну дружбу з О.Кобилянською та В. Гнатюком, знайомиться з І. Франком та П. Тичиною. Останній вважав Олеся своїм вчителем і наставником і навіть свою першу збірку посвятив Олександру Олесю. Після Жовтневої революції 1917 року змушений емігрувати, залишивши дружину і сина в Україні. Там він пише свої найкращі твори «Минуле України в піснях» та «Земля обітована». Віра Свадковська, залишився в Україні, ледве зводить кінці з кінцями, викладаючи в університеті. Син Олег в свої 22 роки стає наймолодшим доктором археології, але не зміг розділити радість з батьком, який проживав у Чехії. Коли розпочалась Друга світова війна, син Олександра Олеся стає учасником руху Опору. В 1944 році нацисти його схоплюють і закатовують у концтаборі Заксенгаузен. Перебуваючи в еміграції до кінця свого життя, поет вивчає чеську, французьку та німецьку мови. Листуючись з дружиною, він переконує її вивчати українську мову, висилає з-за кордону словники та збірники, написані українською. Між ними збереглися теплі відносини, хоча називали один одного вони лише на «Ви». Помер Олесь в Празі в 1944 році.
Чтобы творить чудеса, не нужно быть магом или волшебником. Разве доктор Пирогов, персонаж рассказа А. Куприна, был магом? Нет, он был врачом, причем уже оставившим практику. Однако, увидев отчаявшегося человека, нуждающегося в , он сотворил чудо. Маленькая дочь Мевцалова выздоровела, а вся семья на всю жизнь запомнила доктора, подарившего им чудо на Рождество.
Грей, герой "Алых парусов" Грина, тоже не был волшебником. Но Ассоль тоже получила чудо - исполнение своей мечты. Она дождалась своего корабля под алыми парусами.
Оба эти чуда не случились бы, если бы не нашлись люди, сделавшие эти чудеса своими руками. Я считаю, что так поступать можно и нужно. Тогда в нашем мире будет больше чудес, и люди станут счастливее.