Размышляет прочитанном7. вы прочитали стихотворения о родной природе постойвека и размышления о них. о каком из этих стихотворений вам хотелось бы сказать свое суждение? какое из них хочется выучен наизусть, потому что оно передает ваше восприятия того или другого явления природы и связанного настроения?
«Простак» Вольтера як дзеркало життя епохи Просвітництва
До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яка є філософсько-ідеологічним течією XVIII ст. і позначилася у всіх сферах мистецтва, в тому числі і в літературі. Для епохи Просвітництва були характерними такі завдання: просвіта населення, поширення культури наукового знання, поліпшення життя з до культури. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальна рівність, починаючи з другої половини XVII ст. в Англії і до XIX ст. в Росії. Класицизм орієнтувався на античні зразки, оспівував природної людини, сентименталізм орієнтувався на культ природних почуттів, частково реалізм, який зображував життя «у формах самого життя» за до створення типових образів. Філософська повість, Психологічний, епістолярний і авантюрний роман, Літературна казка, революційна пісня, політичний памфлет.
Вольтер – Великий французький письменник і вчений-енциклопедист. Автор філософських повістей, драматургії, казок. Особливості творів Вольтера – простий, доступний мову, афористичність, гостра сатира та ін Філософські повісті – найбільш значущі твори Вольтера. Вони мають публіцистичний характер, Де все діє згідно філософського тезису.
Вольтер використовував пригодницько-авантюрні сюжети, східну екзотику, фантастику для опису дійсності. Іронія і сарказм притаманні його творам і служили метою сатиричного зображення феодальної Європи.
Вольтер зіштовхує природної людини, далекого від порядків і умовностей, з так званим «цивілізованим світом». Письменник піднімає теми, які він вважає світовим злом: антимонархічну, антирелігійну і ін Вольтер вважає монархію соціальним злом, висвітлює її деспотизм і беззаконня, а також сатирично описує і представників релігії. Індіанець Гурон, «природна людина», виявляється у Франції, де стикається з цивілізованим світом. Гурон проходить всі стадії перетворення в «цивілізованого» людини: він знаходиться на військовій службі, виявляється в Бастилії, звідки його вивільнила наречена, мадемуазель де Сент-Ів. На відміну від Ж.Ж. Руссо, який вважав «природної людини» шляхом до світлого майбутнього його людства, Вольтер зіштовхує свого героя Гурон з цивілізованим світом, висвітлює всі недоліки і цивілізації, і «природної людини».
Разом з тим Вольтер демонструє складний шлях людини до своєї мрії, коли він може насправді вважати себе людиною. Вольтер вказує людству цей шлях – це культура. Читачі повинні приходити до висновку, що і влада, і освіта, і культура в майбутньому мають бути спрямовані на виховання ідеальної людини. «Історія – це перш за все картина злочинів і нещасть. Натовпи людей зникають на її великої сцені … »Великий письменник епохи Просвітлення, Вольтер розглядає історію народів як історію їх пошкодження цивілізації. Він вважає, що саме цивілізація винна в затьмаренні народу релігією, яка також є наслідком спотвореного історичного шляху народів. Простак як уособлення народу, не зіпсованого цивілізацією. Вольтер ідеалезірует просте життя народів у часи, коли не було ніяких держав. Розум, не зворушений цивілізацією, вважає Вольтер, здатний мислити розумно, вести себе природно. Гурон, який приїхав з глибинки, не вміє і не розуміє нічого: законів так званого «цивілізованого суспільства». Таким він і залишається, не дивлячись на всі старання зробити її громадянином суспільства.
Чи є Простак ідеалом для Вольтера? Оскільки Простак – людина з глибинки, не спотвореної цивілізацією, Простак є ідеальним, не зіпсованим людиною, він не вірить в Бога, не розуміє, навіщо суспільству так багато законів, якщо всі їх порушують. Війна як один з найстрашніших вад, притаманних людській цивілізації Вольтер зображує війну як безглузду боротьбу, наслідком якої є смерть багатьох людей. Читач бачить і сприймає війну очима Простака, який не розуміє, за які примарні цінності вони воюють.
Сучасне суспільство хоча і дуже далеко відійшло від часів Вольтера, але в ньому залишилися недоліки зіпсованого суспільства, описаного великим письменником – жадібність, хабарництво, безпринципність, сластолюбство і ін Поясніть ваше ставлення до недоліків сучасного суспільства, до функцій державних і релігійних установ, до війні як до вирішення розбіжностей. Поясніть ваше ставлення до війни як до засобу вирішення міждержавних проблем.
фольклорные традиции в произведениях 19-20 веках
фольклор - это разновидность отображения народного сознания. и это отличает его от других форм языкового искусства, в том числе и от , в которой народная мудрость выражается одинокой личностью автора. произведение также может отображать сугубо личностное восприятие окружающего, в то время как фольклор объединяет собирательное, общественное видение. современное все чаще обращается к феномену массовой и особенностей ее функционирования в пределах россии.
для xix в. характерно широкое обращение к устному народному творчеству. а. с. пушкин стал первым поэтом xix века, который широко показал все богатство и красоту народной культуры. песни и поговорки, предания и загадки — все наследие народа включалось поэтом в произведения. от этого стихотворения и повести не теряли своей возвышенности и утонченности, напротив, они многое приобретали от такого влияния.
пушкин создает повесть «капитанская дочка», в которой использует в роли эпиграфов к главам народные песни и пословицы, подчеркивая ими идейный смысл произведения. он создает свои замечательные сказки, в которых проявилось глубокое понимание социальной сущности фольклора, в частности сатиры народных сказок. пушкин перевел прозаические сюжеты в стихи и создал много оригинального в этой области, например своеобразный стих сказки о попе и работнике .
лермонтов написал поэму о купце калашникове, используя песню о кострюке.
гоголь добивается большого успеха в создании героической, патриотической повести с использованием украинского фольклора («тарас бульба»).
глубоко реалистически использован фольклор в творчестве н. а. некрасова. поэт с детства знал народные песни, сказки и легенды. как революционный демократ, он подчинил использование фольклора в своих произведениях идее крестьянской революции. образ савелия — богатыря , — как и другие персонажи поэмы «кому на руси жить хорошо», показывают прекрасное знание поэтом народной жизни и творчества. фольклор поэту правдиво показать тяжелое положение народных масс, их духовный мир, их высокие моральные качества. в своей поэме некрасов создал образ человека, любящего народ и его творчество,— павлуши веретенникова. некрасову принадлежат и такая прекрасная песня, как «тройка» («что ты жадно глядишь на дорогу»), и легенды (о кудеяре). используя народные мотивы, поэт создает образы женщин — матрены тимофеевны и дарьи. он широко обращается к разным фольклорным жанрам; песням, пословицам, загадкам.
каждый последующий этапдавал много нового в осмыслении ценностей народного творчества. новая ступень в развитии реализма в конце xix —начале xx в. внесла своеобразие и во взаимоотношения и фольклора.
так, прозаики часто использовали форму народной сказки, причем все более усиливался ее сатирический характер. самый яркий пример «сказки» м. е. салтыкова-щедрина. сказки с.м.степняка-кравчинского приняли агитационный характер («сказка о копейке»). более нравоучительными были сказки в.м. гаршина, л.н. толстого, н.с. лескова. все эти произведения предназначались не для детей, как сказки писателей первой половины xix в. (с.т.аксакова, в.ф.одоевского и а были подчинены решению важных социальных вопросов.