Снегурочка , наименее типичная из всех пьес Александра Островского, резко выделяющаяся среди прочего его творчества лиричностью, необычной проблематикой (вместо социальной драмы автор уделил внимание драме личной, обозначив в качестве центральной темы тему любви) и совершенно фантастическим антуражем.
Пьеса рассказывает историю Снегурочки, которая предстаёт перед нами юной девушкой, отчаянно жаждущей единственного, чего у неё никогда не было — любви. Сохраняя верность основной линии, Островский параллельно раскрывает ещё несколько: устройство своего полубылинного-полусказочного мира, нравы и обычаи берендеев, тему преемственности и воздаяния, и цикличности жизни, отмечая, пусть и в иносказательной форме, что жизнь и смерть всегда идут рука об руку.
Перехідний вік, важкий підліток – ці слова, як заклинання, повторюють батьки та вчителі, маючи на увазі, що «треба просто перечекати, пережити, саме мине». Суперечлива позиція, проте навіть визнання цього періоду як особливого є величезним прогресом на сьогодні. Ще зовсім недавно нові потреби особистості, що дорослішає, вважали вибриками й відмахувалися від них, не вникаючи в суть.
Стосовно підлітків дорослі впадають у крайнощі. То продовжують сприймати їх як малих дітей, не змінюючи стиль спілкування та вимагаючи беззаперечної покори. То, навпаки, ставляться надто обережно, бояться потурбувати, обмежити свободу, нібито в цей період розвитку людина набуває якихось сакральних властивостей. Попри відмінність підходів, в обох випадках результат негативний: у першому батьки отримують бунт, тотальне заперечення й ігнорування вимог, у другому – таку саму зневагу до звичних обов’язків, але з усвідомленням права на таку позицію. Істина, як це зазвичай буває, десь посередині.
Щоб зацікавити підлітка навчанням, воно має бути не метою, а засобом – можливість підвищити авторитет серед однолітків.
Снегурочка , наименее типичная из всех пьес Александра Островского, резко выделяющаяся среди прочего его творчества лиричностью, необычной проблематикой (вместо социальной драмы автор уделил внимание драме личной, обозначив в качестве центральной темы тему любви) и совершенно фантастическим антуражем.
Пьеса рассказывает историю Снегурочки, которая предстаёт перед нами юной девушкой, отчаянно жаждущей единственного, чего у неё никогда не было — любви. Сохраняя верность основной линии, Островский параллельно раскрывает ещё несколько: устройство своего полубылинного-полусказочного мира, нравы и обычаи берендеев, тему преемственности и воздаяния, и цикличности жизни, отмечая, пусть и в иносказательной форме, что жизнь и смерть всегда идут рука об руку.
Перехідний вік, важкий підліток – ці слова, як заклинання, повторюють батьки та вчителі, маючи на увазі, що «треба просто перечекати, пережити, саме мине». Суперечлива позиція, проте навіть визнання цього періоду як особливого є величезним прогресом на сьогодні. Ще зовсім недавно нові потреби особистості, що дорослішає, вважали вибриками й відмахувалися від них, не вникаючи в суть.
Стосовно підлітків дорослі впадають у крайнощі. То продовжують сприймати їх як малих дітей, не змінюючи стиль спілкування та вимагаючи беззаперечної покори. То, навпаки, ставляться надто обережно, бояться потурбувати, обмежити свободу, нібито в цей період розвитку людина набуває якихось сакральних властивостей. Попри відмінність підходів, в обох випадках результат негативний: у першому батьки отримують бунт, тотальне заперечення й ігнорування вимог, у другому – таку саму зневагу до звичних обов’язків, але з усвідомленням права на таку позицію. Істина, як це зазвичай буває, десь посередині.
Щоб зацікавити підлітка навчанням, воно має бути не метою, а засобом – можливість підвищити авторитет серед однолітків.
Подробнее - на -
Объяснение: