Расположите верно отрывки из повести по порядку, соответственно сюжету произведения "НОЧЬ ПЕРЕД РОЖДЕСТВОМ". (по номерам, например, 2, 6, 9...
1. Тут села она на лавку и снова взглянула в зеркало и стала поправлять на голове
свои косы. Взглянула на шею, на новую сорочку, вышитую шёлком, и тонкое
чувство самодовольствия выразилось на устах, на свежих ланитах и отсветилось в
очах.
2. Последний день перед Рождеством Зимняя, ясная ночь наступила.
Глянули звёзды. Месяц величаво поднялся на небо посветить добрым людям и
всему миру, чтобы всем было весело колядовать и славить Христа1. Морозило
сильнее, чем с утра; но зато так было тихо, что скрып мороза под сапогом
слышался за полверсты. Ещё ни одна толпа парубков2 не показывалась под окнами
хат; месяц один только заглядывал в них украдкою, как бы вызывая
принаряживавшихся девушек выбежать скорее на скрыпучий снег. Тут через трубу
одной хаты клубами повалился дым и пошёл тучею по небу, и вместе с дымом
поднялась ведьма верхом на метле.
3. Кузнец подошёл ближе, взял её за руку; красавица и очи потупила. Ещё никогда не
была она так чудно хороша. Восхищённый кузнец тихо поцеловал её, и лицо её
пуще загорелось, и она стала ещё лучше
4. В самом деле, едва только поднялась метель и ветер стал резать прямо в глаза, как
Чуб уже изъявил раскаяние и, нахлобучивая глубже на голову капелюхи1, угощал
побранками себя, чёрта и кума. Впрочем, эта досада была притворная. Чуб очень
рад был поднявшейся метели.
5. Кузнец рассеянно оглядывал углы своей хаты, вслушиваясь по временам в далеко
разносившиеся песни колядующих; наконец остановил глаза на мешках: «Зачем
тут лежат эти мешки? их давно бы пора убрать отсюда. Через эту глупую любовь я
одурел совсем. Завтра праздник, а в хате до сих пор лежит всякая дрянь. Отнести
их в кузницу!».
6. В Диканьке никто не слышал, как чёрт украл месяц. Правда, волостной писарь,
выходя на четвереньках из шинкf, видел, что месяц ни с сего ни с того танцевал на
небе, и уверял с божбою в том всё село; но миряне качали головами и даже
подымали его на смех. Но какая же была причина решиться чёрту на такое
беззаконное дело?
7. Настало утро. Вся церковь ещё до света была полна народа. Пожилые женщины в
белых намитках, в белых суконных свитках набожно крестились у самого входа
церковного. Дворянки в зелёных и жёлтых кофтах, а иные даже в синих кунтушах3
с золотыми назади усами, стояли впереди их. Дивчата, у которых на головах
намотана была целая лавка лент, а на шее монист, крестов и дукатов4, старались
пробраться ещё ближе к иконостасу.
Пушкин описал Пугачёва в своем произведении "Капитанская дочка" с весьма интересной стороны. Это не просто руководитель восстания, но скорее главарь разбойничей банды, который подражает Гришке Отрепьеву, жестокому авантюристу, который убивает всех подряд, и не терпит никого, кто переходит ему дорогу. Пугачёв понимает, что от восстания не приходится ожидать победы, и чувствует себя загнанным зверем. Но стоит отметить, чем образ Пугачёва у Пушкина характерен - автор подчёркивает как великодушен и добр разбойник.
Объяснение:
https://reedcafe.ru/blogs/obraz-pugachyova-u-pushkina-i-esenina
Відповідь:
Пояснення:Автор: Ліна Костенко. Рік написання: 1984 рік. Жанр: драматична поема. Літературний рід: ліро-драма. Тема: Зображення довгої дороги трьох козаків, яких везуть на страту, з проекцією розуміння цієї події в майбутньому. Ідея: Братня єдність і нескореність козацтва як основа для побудови міцної держави. Проблематика твору “Дума про братів Неазовських”: – зрада і відданість; – патріотизм; – боротьба серця і розуму; – милосердя і гордість; – безстрашність і боягузтво; – історична пам’ять; – уславлення героїв; – перетин минулого і майбутнього. “Дума про братів Неазовських” головні герої: Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва, якого зрадила старшина. Томиленко – його споборник, старий уже чоловік. Сахно Черняк – молодий козак, один з нереєстровтх козаків, що став в оборону за гетьмана. Всі, хто їм стрічаються по дорозі – мати, дружина і двоє діточок Сахна; кобзар; двоє дядьків – один у сіряку, інший у кожусі. Проекція в майбутнє – сучасна жінка, перший програміст, другий програміст. “Дума про братів Неазовських” сюжет поеми Експозиція – Павлюк, Томиленко і Сахно Черняк їдуть возом попри українські села. Двоє перших сидять спиною до спини закуті у кайдани, третій – лежить на возі, руки скручені сирицею. Зав’язка – їдуть попри рідне село Сахна Черняка. Павлюк і Томиленко намагаються вмовити його стрибнути з воза і залишити їх. Він ще молодий – усе життя попереду, а вони вже готові й до смерті. Розвиток дії – згадують як сталась зрада. Після поразки під Кумейками, де полягло шість тисяч війська, козацька старшина пішла на поступки польському королю і видала для свого порятунку гетьмана і його соратника. Це вже не вперше Павлюка мають стратити – одного разу вже було таке, та король залюбувався справжнім лицарем і помилував його. Другого такого разу не буде. Томиленко і Павлюк продовжують наполягати на тому, щоб Сахно зістрибнув з возу і подався додому. Він відмовляється. Дорогою їм стрічається кобзар, який співає думу про братів Азовських. Їх було троє і вони дивом вирвались з полону з Азова. Двоє старших мали коні, а молодший йшов пішки. Жоден зі старших братів не захотів взяти з собою молодшого і тому він лишився сам в степу, де й загинув. Сахно не вірить, що таке могло бути насправді – хіба ж могли брати зрадити один одного? Кульмінація – проїжджають повз хату Сахна. Стоять його рідні – мати, дружина з двома діточками. Сахно знову відмовляється покинути віз. Він до кінця зі своїми братами. Якщо він їх лишить, то не зможе нормально жити, а пам’ятатиме свою зраду. Проекція в майбутнє, де жінка у парку читає історію з літописа про трьох козаків і дивується відданості Сахна Черняка. Двоє програмістів ставлять на екрані цю ж історію і також вражені від сміливості й щирості Сахна. Вони хочуть скласти думу й про нього, тому надають комп’ютерній програмі таке завдання. Розв’язка – врешті Павлюк скидає з воза Сахна, щоб він лишився живий. Сахно біжить за возом і просить його почекати. Йому з браттями краще.