Глава произведения Гончарова, где описан сон главного героя, дает читателю представление о том, почему Илья Ильич превратился в ленивого, пассивного человека, проводящего основную часть времени, лежа на диване.
Этот сон показывает нам Обломовку, где человеку живется спокойно. Ничто не беспокоит его, не тревожит сознания, вокруг царит покой и безмятежность. Эта деревня изолирована от внешнего мира, ее жители вполне довольны размеренным ходом жизни, который ничем не нарушается. Сознание этих людей не обременено какими-либо мыслями. Работу в Обломовке считают карой за грехи предыдущих поколений.
При таком подходе хозяйство приходит в упадок. А приказчик с легкостью ворует у беспечного и невнимательного хозяина, не следящего за доходами, которые приносит имение. Мать главного героя занимается лишь тем, что выбирает блюда для бесконечных приемов пищи. В имении правит культ еды.
Эти условия формируют характер юного Ильи. Вначале автор описывает его умным энергичным мальчиком. Это наблюдательный, активный и любознательный ребенок, но его энергия не дает покоя сонной Обломовке. Заложенный в Илье потенциал, несомненно, привел бы его к успеху в будущем. Однако воздействие окружающей среды было таким сильным, что мальчик не смог с ним справиться. С малых лет взрослые внушали младшему Обломову, что он барин, что за него все должны делать слуги.
За основу «Балади про Схід і Захід» узято реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні британської Індії. Місцевий «абрек» на ім’я Камаль із дванадцятьма бійцями втік на заколотний кордон і вкрав лошицю Полковника. Полковничий син вирушає навздогін та Камалем. Він наздогнав Камаля. відбувається поєдинок не на життя, а на смерть. Однак кожний побачив сміливість іншого, і повага до ворога здолала ненависть. Усе закінчилося досить мирно. Камаль і Полковничий син присягнулися на вічну дружбу, стали братами не по крові, а по духу. Переповідаючи цю реальну подію. Р. Кіплінг насичив її філософським змістом. У баладі йдеться не тільки про зіткнення двох чоловіків, двох ворожих сил, а й про конфлікт двох світів — Сходу і Заходу. Це не лише сторони світу, а й утілення різних вірувань, позицій, світоглядів і урешті-решт народів. Па початку і в кінці твору повторюється строфа, яку автор виділяс курсивом: “Захід є Захід, а Схід є Схід, їм не зійтися вдвох. Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог: Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів, Як сильні стають лицем у лице, хоч вони у різних світів” Дослівно перша фраза балади перекладається так: «Захід є Захід, а Схід є Схід, з місця вони не зійдуть», але весь текст доводить думку про те, що хоча Захід і Схід ніколи не рушать з місця, людина з людиною, незважаючи на різницю в поглядах, національну й релігійну належність, завжди можуть порозумітися Й зблизитися духовно. Це шлях до духовного єднання людства, від чого за
Глава произведения Гончарова, где описан сон главного героя, дает читателю представление о том, почему Илья Ильич превратился в ленивого, пассивного человека, проводящего основную часть времени, лежа на диване.
Этот сон показывает нам Обломовку, где человеку живется спокойно. Ничто не беспокоит его, не тревожит сознания, вокруг царит покой и безмятежность. Эта деревня изолирована от внешнего мира, ее жители вполне довольны размеренным ходом жизни, который ничем не нарушается. Сознание этих людей не обременено какими-либо мыслями. Работу в Обломовке считают карой за грехи предыдущих поколений.
При таком подходе хозяйство приходит в упадок. А приказчик с легкостью ворует у беспечного и невнимательного хозяина, не следящего за доходами, которые приносит имение. Мать главного героя занимается лишь тем, что выбирает блюда для бесконечных приемов пищи. В имении правит культ еды.
Эти условия формируют характер юного Ильи. Вначале автор описывает его умным энергичным мальчиком. Это наблюдательный, активный и любознательный ребенок, но его энергия не дает покоя сонной Обломовке. Заложенный в Илье потенциал, несомненно, привел бы его к успеху в будущем. Однако воздействие окружающей среды было таким сильным, что мальчик не смог с ним справиться. С малых лет взрослые внушали младшему Обломову, что он барин, что за него все должны делать слуги.
За основу «Балади про Схід і Захід» узято реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні британської Індії. Місцевий «абрек» на ім’я Камаль із дванадцятьма бійцями втік на заколотний кордон і вкрав лошицю Полковника. Полковничий син вирушає навздогін та Камалем. Він наздогнав Камаля. відбувається поєдинок не на життя, а на смерть. Однак кожний побачив сміливість іншого, і повага до ворога здолала ненависть. Усе закінчилося досить мирно. Камаль і Полковничий син присягнулися на вічну дружбу, стали братами не по крові, а по духу. Переповідаючи цю реальну подію. Р. Кіплінг насичив її філософським змістом. У баладі йдеться не тільки про зіткнення двох чоловіків, двох ворожих сил, а й про конфлікт двох світів — Сходу і Заходу. Це не лише сторони світу, а й утілення різних вірувань, позицій, світоглядів і урешті-решт народів. Па початку і в кінці твору повторюється строфа, яку автор виділяс курсивом: “Захід є Захід, а Схід є Схід, їм не зійтися вдвох. Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог: Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів, Як сильні стають лицем у лице, хоч вони у різних світів” Дослівно перша фраза балади перекладається так: «Захід є Захід, а Схід є Схід, з місця вони не зійдуть», але весь текст доводить думку про те, що хоча Захід і Схід ніколи не рушать з місця, людина з людиною, незважаючи на різницю в поглядах, національну й релігійну належність, завжди можуть порозумітися Й зблизитися духовно. Це шлях до духовного єднання людства, від чого за