ПУНКТУАЦІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прочитайте текст (цифра в третьому абзаці позначає наступне речення). Виконайте аавдання
1-4.
Те, що восени птахи відлітають, а навесні — прилітають, анають усі, Більшість людей над
цим не замислювалася: ну, вміють птахи літати, от і відлітають із настанням холодів туди,
де тепло й багато їжі, а потім, як прийде весна в нашій краї, повертаються. Але навіть той,
хто цікавився цим питанням, не міг уявити собі, куди саме відлітають пернаті.
Вивченням пташиних перельотів займаються спеціалісти-орнітологи, які кільцюють птан
хів. Це величезна робота, нелегкий труд. І тільки завдяки цій роботі люди багато чого діана-
лися про пташині подорожі.
(1) Атласи й карти розказують про шляхи перельотів птахів, про маршрути, місця зимів-
лі й відпочинку та ще багато дечого. (2) Дивлячись на таку карту, ми вже зараз можемо
простежити шлях дуже багатьох птахів. (3) Наприклад, кібчика, який живе на Далекому
Сході: він зимує в Південній Африці. Узагалі до Африки відлітає дуже багато крилатих меш-
канців наших садів і лісів, але не всі. (4) Деякі зимують значно ближче, зокрема в Англії,
Голландії, Німеччині. (5) А до нас на зиму прилітають снігурі, омелюхи, чечітки - ім, що
живуть у суворих північних краях, наші зими видаються теплими (За Ю. Дмитрієвим).
Правильну кількість мікротем у цьому тексті вказано у варіанті
А Б В Г
А одна
В три
Б дві
г чотири
0.5 0.a
1
2
0,
У тексті НЕМАЄ мікротеми
A Нелегкий труд орнітологів.
Б Маршрути перельотів птахів.
В
Гнізда для зимівлі птахів.
ГМіркування про пташині перельоти.
У третьому абзаці тематичним є речення
А перше
В трете
Б друге
г четверте
А Б В Г Д
3
д п'яте
0,
А Б В Г
4
У третьому абзаці засобом зв'язку першого й другого речень є
А синоніми
В сполучник
Б
повтори слів
гспільнокореневі слова
0,
А Б В І
Ол
Правильно визначено граматичну основу в реченні
A Підгорецький замок по праву охрестили «українським Версалем»
(3 газети).
Б
Остап не міг спати від того галасу (М. Коцюбинський).
в Запорожжя споконвіку було серцем українським (П. Куліш).
Г Ми з тобою йдемо стежкою в саду (М. Рильський).
ДДуша, немов калина, росте і цвіте від тепла (С. Пушик).
Односкладним є речення
А Ідучи вулицею, ще здалеку я почув радісний пташиний спів (Є. Гуцало).
Б
Пахло в повітрі торішнім листом і терпкими бруньками (Р, Іванченко),
В Усе це - Волинь, моє благовісне Полісся (Н. Горик).
г 2016 рік став найурожайнішим для аграріїв Одещини (3 газети).
А Б В
Снегурочка - любимый сказочный персонаж Рождественских праздников. Васнецов создает свою картину явно под влиянием сказки Островского и оперы Римского-Корсакова.
Сказочно красивая ночь: заснеженный лес, залитый лунным светом, звездное небо. Снегурочка только что вышла из леса, она уже готова сделать первый шаг навстречу людям. Вдали виднеются огни деревни. В эту минуту она, испуганная, бледная, но решительная, последний раз оглядывается на свой дом - лес. Кажется, что глаза ее полны слез, а в следующее мгновение понимаешь, что Снегурочка не может плакать.
Перед героиней, едва заметная ловушка или капкан. Деревья окружены сиянием, в котором можно разглядеть глаза и широко раскрытые рты. Родной лес предупреждает Снегурочку об опасности. Слева, за спиной сказочной героини, легко читается человеческий силуэт. Мать ли Весна ее провожает, отец ли Мороз...
Тревога наполняет картину, предчувствие беды. Нет, Снегурочка минует ловушку для зверя. Но скоро она попадет в совсем другую ловушку. Ярило-Солнце убьет дочь Мороза и Весны за то, что познала любовь не будучи человеком.
Огни деревни смотрят недобро, словно чудище из темноты. Нелегко Снегурочке сделать выбор. Но уже в следующий момент она смело шагнет навстречу новому, чужому, неизвестному.
Ее наряд (шубка, рукавицы, шапка) вобрал в себя все оттенки снега, леса, неба. Ослепительно белый снег, сине-зеленая ночь, молодые елочки на переднем плане - все в картине прописано с необыкновенной точностью, достоверностью. Сказка не терпит лжи.
Вспомним бытовые русские сказки о ловком, смекалистом солдате. А.Т. Твардовский подсказывает нам мысль о преемственности поколений: старик, воевавший в Первую мировую войну, преображается! Он не боится разрывов, продолжает свою работу, успокаивая старуху. Солдат Второй мировой — Василий Тёркин — достоин быть его преемником: он мастер на все руки, человек широкой души, любит хорошую, задушевную шутку.
Дед с гордостью повторяет: «Вот что значит мы, солдаты!» — и в полушутливом-полусерьёзном разговоре- испытании (фольклорная традиция) утверждается в главной мысли:
Ты — солдат, хотя и млад,
А солдат солдату — брат.
Некоторые строки этой главы звучат как поговорки, пословицы:
Поищи-ка, дед, разводку,
Мы ей сделаем развод.
Эх, яичница! Закуски
Нет полезней и прочней.
Это доктор на дорожку
Для здоровья выдал мне.