Мертвые души" — поэма Н.В.Гоголя, в которой судьба и истинное изображение помещичьих помыслов играют важную роль в развитии сюжета. Задумав провернуть в городе н аферу, Чичиков и не мыслил о том, что может потерпеть неудачу, но судьба зачастую находится на стороне справедливости. И именно она наказывает главного героя. Но почему именно афера Чичикова заканчивается его разоблачением?
Повороты и испытания судьбы встречают Чичикова на его пути к совершению злодеяния. Несмотря на то как успешно он продвигается к своей цели, ему не удается оставить свою аферу тайной, ведь и здесь вмешивается судьба. Важно вспомнить, кто именно разоблачает героя: Коробочка и Ноздрев, к которым Чичиков сворачивает совершенно случайно, словно волею судьбы. Оба героя создают трудности на пути афериста.
Наши эксперты могут проверить Ваше сочинение по критериям ЕГЭ
ОТПРАВИТЬ НА ПРОВЕРКУ
Эксперты сайта Критика24.ру
Учителя ведущих школ и действующие эксперты Министерства Российской Федерации.
Как стать экспертом?
"дубиноголовая" Коробочка, образ которой составляют упрямство и желание выгоды в пользу своего хозяйства, и Ноздрев, грубость и беспринципность которого заставляют Чичикова о визите к помещику: "бранил себя за то, что заговорил с ним о деле и поступил неосторожно, как ребенок, как дурак: ибо дело совсем не такого роду, чтобы быть вверену Ноздреву". И действительно, судьба словно предупреждает героя, который в силу своей самоуверенности не заботится о последствиях и порой действует неосторожно. Но Чичиков не перестает идти к своей цели, добивается ее, и его афера оказывается раскрыта. А раскрывают его замысел именно те помещики, которые появляются на его пути совершенно случайно. "...поворотивши направо, на первую перекрестную дорогу... и пустился вскачь, мало помышляя о том, куда приведет взятая дорога.", "Послушай, Чичиков, ты должен непременно теперь ехать ко мне; "А что ж", -- подумал про себя Чичиков: "заеду я в самом деле к Ноздреву"". Сначала Коробочка, которая распускает слухи, приезжая в город "Словом, пошли толки, толки, и весь город заговорил про мертвые души и губернаторскую дочку", а затем и Ноздрев, который сам догадывается об обмане ""Что? много наторговал мертвых? Ведь вы не знаете, ваше превосходительство", горланил он тут же, обратившись к губернатору: "он торгует мертвыми душами!"". Так, вскоре подлое дело Чичикова разоблачают, но он успевает успешно покинуть город.
Таким образом, афера Чичикова заканчивается его разоблачением в какой-то мере из-за поворотов судьбы, которыми оказываются сообразительные помещики: Ноздрев и Коробочка —, а также из-за повышенной уверенности в себе и своих делах. Совершая аферу, несколько раз он оступается, что и влечет за собой раскрытие его тайны.
Посмотреть все сочинения без рекламы можно в нашем
чат-боте Сочинения24
Чтобы вывести это сочинение введите команду /id30819
Таємничий та загадковий світ символізму завжди приваблював до себе шанувальників літератури, любителів мистецтва та цінителів прекрасного. Засновниками та творчими натхненниками символічної поезії були видатні французькі письменники: Шарль Бодлер, Поль Верлен і Артюр Рембо. Їхні неперевершені твори й дотепер вражають читачів своєю глибиною та філософією, налаштовують нас на роздуми, ніби занурюють у паралельний Всесвіт, у якому предмети мають декілька обличь, значень.
Першим, хто вийшов на арену світового модернізму та підкорив серця читачів був Шарль Бодлер. Ця людина поєднувала в собі безліч ролей: починаючи від художника та революціонера, закінчуючи критиком та неординарним письменником. Найбільший резонанс у суспільстві викликала його поетична збірка «Квіти зла». Поміж усіх віршів мене найбільше вразив «Гімн красі». Погляд письменника на те, що люди називають прекрасним, є принципово новим, він відходить від людських забобонів та стереотипів. Бодлер щирий у своєму зізнанні, автор прагне насолоджуватися всім, що приносить йому задоволення:
«Це байдуже, хто ти, чи Діва, чи Сирена,
Чи Бог, чи сатана, чи ніжний Херувим,
Щоб лиш тягар життя, о владарко натхненна,
Зробила легшим ти, а всесвіт — менш гидким!»
Артюр Рембо — унікальний письменник, адже він завершив власну поетичну кар’єру в дуже юному віці, написавши свої найкращі твори до двадцяти років. Мене найбільше вразив програмний вірш митця «П’яний корабель». У ньому автор утверджує особисту філософію. Бурхливе море, на мою думку, символізує життя, з його складнощами та перепонами. Ліричний герой сам веде свій корабель крізь життєві бурі та шторми, не бажаючи дотримуватися ніяких правил, залишаючи р для творчої свободи та натхнення. Разом із цим, вірш розкриває душевну нестійкість поета, його вагання, «мандри» від одної ідеї до іншої. Артюр Рембо завжди перебуває у творчих пошуках, намагається відкрити щось нове, незвідане:
«Архіпелаги зоряні лисніли,
В морях екстазових мене носив тайфун.
Ти спиш на дні, майбутня творча сило,
О золотих жар-птиць незлічений табун!»
Надзвичайно мелодійна та грайлива поезія Поля Верлена також не може залишити читача байдужим. Мене надзвичайно вразила музика його слова, переливи метафор та чутлива меланхолія. Поетична збірка Верлена «Романси без слів» пронизана солодкою тугою, у ній відчувається особливий стиль письменника, його художнє світосприйняття:
«Так тихо серце плаче,
Як дощ шумить над містом.
Нема причин неначе,
А серце ревно плаче!»
Світ символістської поезії ніколи не відкриє до кінця усі свої потаємні куточки. Нам залишається лише поринути в цей неймовірний Всесвіт та спробувати пізнати його багатогранність.
Мертвые души" — поэма Н.В.Гоголя, в которой судьба и истинное изображение помещичьих помыслов играют важную роль в развитии сюжета. Задумав провернуть в городе н аферу, Чичиков и не мыслил о том, что может потерпеть неудачу, но судьба зачастую находится на стороне справедливости. И именно она наказывает главного героя. Но почему именно афера Чичикова заканчивается его разоблачением?
Повороты и испытания судьбы встречают Чичикова на его пути к совершению злодеяния. Несмотря на то как успешно он продвигается к своей цели, ему не удается оставить свою аферу тайной, ведь и здесь вмешивается судьба. Важно вспомнить, кто именно разоблачает героя: Коробочка и Ноздрев, к которым Чичиков сворачивает совершенно случайно, словно волею судьбы. Оба героя создают трудности на пути афериста.
Наши эксперты могут проверить Ваше сочинение по критериям ЕГЭ
ОТПРАВИТЬ НА ПРОВЕРКУ
Эксперты сайта Критика24.ру
Учителя ведущих школ и действующие эксперты Министерства Российской Федерации.
Как стать экспертом?
"дубиноголовая" Коробочка, образ которой составляют упрямство и желание выгоды в пользу своего хозяйства, и Ноздрев, грубость и беспринципность которого заставляют Чичикова о визите к помещику: "бранил себя за то, что заговорил с ним о деле и поступил неосторожно, как ребенок, как дурак: ибо дело совсем не такого роду, чтобы быть вверену Ноздреву". И действительно, судьба словно предупреждает героя, который в силу своей самоуверенности не заботится о последствиях и порой действует неосторожно. Но Чичиков не перестает идти к своей цели, добивается ее, и его афера оказывается раскрыта. А раскрывают его замысел именно те помещики, которые появляются на его пути совершенно случайно. "...поворотивши направо, на первую перекрестную дорогу... и пустился вскачь, мало помышляя о том, куда приведет взятая дорога.", "Послушай, Чичиков, ты должен непременно теперь ехать ко мне; "А что ж", -- подумал про себя Чичиков: "заеду я в самом деле к Ноздреву"". Сначала Коробочка, которая распускает слухи, приезжая в город "Словом, пошли толки, толки, и весь город заговорил про мертвые души и губернаторскую дочку", а затем и Ноздрев, который сам догадывается об обмане ""Что? много наторговал мертвых? Ведь вы не знаете, ваше превосходительство", горланил он тут же, обратившись к губернатору: "он торгует мертвыми душами!"". Так, вскоре подлое дело Чичикова разоблачают, но он успевает успешно покинуть город.
Таким образом, афера Чичикова заканчивается его разоблачением в какой-то мере из-за поворотов судьбы, которыми оказываются сообразительные помещики: Ноздрев и Коробочка —, а также из-за повышенной уверенности в себе и своих делах. Совершая аферу, несколько раз он оступается, что и влечет за собой раскрытие его тайны.
Посмотреть все сочинения без рекламы можно в нашем
чат-боте Сочинения24
Чтобы вывести это сочинение введите команду /id30819
Таємничий та загадковий світ символізму завжди приваблював до себе шанувальників літератури, любителів мистецтва та цінителів прекрасного. Засновниками та творчими натхненниками символічної поезії були видатні французькі письменники: Шарль Бодлер, Поль Верлен і Артюр Рембо. Їхні неперевершені твори й дотепер вражають читачів своєю глибиною та філософією, налаштовують нас на роздуми, ніби занурюють у паралельний Всесвіт, у якому предмети мають декілька обличь, значень.
Першим, хто вийшов на арену світового модернізму та підкорив серця читачів був Шарль Бодлер. Ця людина поєднувала в собі безліч ролей: починаючи від художника та революціонера, закінчуючи критиком та неординарним письменником. Найбільший резонанс у суспільстві викликала його поетична збірка «Квіти зла». Поміж усіх віршів мене найбільше вразив «Гімн красі». Погляд письменника на те, що люди називають прекрасним, є принципово новим, він відходить від людських забобонів та стереотипів. Бодлер щирий у своєму зізнанні, автор прагне насолоджуватися всім, що приносить йому задоволення:
«Це байдуже, хто ти, чи Діва, чи Сирена,
Чи Бог, чи сатана, чи ніжний Херувим,
Щоб лиш тягар життя, о владарко натхненна,
Зробила легшим ти, а всесвіт — менш гидким!»
Артюр Рембо — унікальний письменник, адже він завершив власну поетичну кар’єру в дуже юному віці, написавши свої найкращі твори до двадцяти років. Мене найбільше вразив програмний вірш митця «П’яний корабель». У ньому автор утверджує особисту філософію. Бурхливе море, на мою думку, символізує життя, з його складнощами та перепонами. Ліричний герой сам веде свій корабель крізь життєві бурі та шторми, не бажаючи дотримуватися ніяких правил, залишаючи р для творчої свободи та натхнення. Разом із цим, вірш розкриває душевну нестійкість поета, його вагання, «мандри» від одної ідеї до іншої. Артюр Рембо завжди перебуває у творчих пошуках, намагається відкрити щось нове, незвідане:
«Архіпелаги зоряні лисніли,
В морях екстазових мене носив тайфун.
Ти спиш на дні, майбутня творча сило,
О золотих жар-птиць незлічений табун!»
Надзвичайно мелодійна та грайлива поезія Поля Верлена також не може залишити читача байдужим. Мене надзвичайно вразила музика його слова, переливи метафор та чутлива меланхолія. Поетична збірка Верлена «Романси без слів» пронизана солодкою тугою, у ній відчувається особливий стиль письменника, його художнє світосприйняття:
«Так тихо серце плаче,
Як дощ шумить над містом.
Нема причин неначе,
А серце ревно плаче!»
Світ символістської поезії ніколи не відкриє до кінця усі свої потаємні куточки. Нам залишається лише поринути в цей неймовірний Всесвіт та спробувати пізнати його багатогранність.
Объяснение: