Прокоментуйте висловлювання П.Коельо:

«У кожного своє Особисте призначення в житті, і через це людина живе у світі...»

«Якщо ти чогось бажаєш, то Всесвіт сприятиме тому, щоб твоє бажання здійснилося...»

«Кожному дається дар: можливість вибору. Тому, хто не використав цей дар, він стає прокляттям,— інші будуть завжди обирати за нього...»

«Усе, що відбувається в теперішньому, впливає на майбутнє та є спокутою минулого».​

Тарас бульба- головний герой однойменної повісті Миколи гоголя, справжній патріот і людина, яка заслуговує поваги й шани всіх українців. абзац/// Тарас бульба - людина зовсім не молода, але сильна духом і розумом. Наш герой мав дружину та двох синів. Душа цієї людини була переповнена любов'ю до батьківщини, він козак, серце і тіло якого завжди було за рідну державу, На протязі усього твору Тарас висвітлює нам свою силу розуму і мудрості, свою відважність і мужність, свою силу і патріотизм. Наш герой був сильно як фізично, так і морально. Він козак, як в серці так і ззовні, адже навіть своїх дітей взяв на січ, розуміючи що при битві вони можуть загинути. Його любов до батьківщини може підтвердити не одна цитата з твору, але найвиразніше це показує , напевне, його вчинок, коли він сам вбив свого сина, який зрадив вітчизній. У битвах бульба показував свою нездоланність і силу, напір і мужність, проявляв всі ті риси, які має мати кожен справжній воїн і захисник. На протязі всього твору Тарас бульба повстає вірним перед нами не лише своїй дружині, батьківщині а й Богові, що показує його, як людину, яка не зрікається своєї віри незважаючи ні на що. життя нашого героя видалося не легким, він помер за твою батьківщину, за свій рідний край абзац/// Тарас бульба - герой, який слугує прикладом і , напевне, ідеалом патріота, людини, яка справді вірить у бога і яка захищає і відстоює свій рідний край до останнього. Його риси мають бути у свій воїнів. Нехай кожен захисник володіє таким напоролись і ненавість до ворога, такою силою тіла і розуму , і звичайно, такою відданістю як у нашого героя

Герасим потерял к Татьяне всякий интерес, хотя пережил сильное потрясение: целые сутки не выходил из своей каморки и форейтор Антипка видел сквозь щель, как Герасим сидя на кровати, приложив к щеке руку, тихо, мерно и только изредка мыча — пел, то есть покачивался, закрывал глаза и встряхивал головой, как ямщики или бурлаки, когда они затягивают свои заунывные песни. Антипке стало жутко и он отошёл от щели.
кучер, сидящий верхом на одной из передних лошадей.
Форейтор Антипка наблюдает за Герасимом, не сочувствуя ему, а пугаясь его отчаяния. ..