Якби Мартин Боруля здобув таки дворянство- це було б, в його баченні, піднесенням над простим людом, який він зневажав, та помстою Красовському за образу.
Объяснение:
Транделєв – повірений – сидить у хаті Борулі. Той приносить йому бумагу, в якій сказано, що його, Мартина Борулю – багатого шляхтича, чиншовика (це той, хто платить за оренду землі якомусь іншому власникові) – зачислено до дворянського роду і Дворянське депутатське собраніє подає кандедатуру чоловіка на затвердження в Сенат. Мартин із цього приводу був несказанно радий: "Виходить, я — не бидло і син мій — не теля!…". Тому він покликав Транделєва, щоб подавати апеляцію до суду на Красовського, який його НАЗВАВ БИДЛОМ, А СИНА- ТЕЛЯМ.
Розбурений розповідями Трандалєва про його схожі справи, Боруля не шкодує ніяких грошей, аби лише ДАТИ ПРИКУРИТИ КРАСОВСЬКОМУ. Почувши суму 100 карбованців, Мартин погодився ще й зверху докинути та швидко пішов по гроші.
Якби Мартин Боруля здобув таки дворянство- це було б, в його баченні, піднесенням над простим людом, який він зневажав, та помстою Красовському за образу.
Объяснение:
Транделєв – повірений – сидить у хаті Борулі. Той приносить йому бумагу, в якій сказано, що його, Мартина Борулю – багатого шляхтича, чиншовика (це той, хто платить за оренду землі якомусь іншому власникові) – зачислено до дворянського роду і Дворянське депутатське собраніє подає кандедатуру чоловіка на затвердження в Сенат. Мартин із цього приводу був несказанно радий: "Виходить, я — не бидло і син мій — не теля!…". Тому він покликав Транделєва, щоб подавати апеляцію до суду на Красовського, який його НАЗВАВ БИДЛОМ, А СИНА- ТЕЛЯМ.
Розбурений розповідями Трандалєва про його схожі справи, Боруля не шкодує ніяких грошей, аби лише ДАТИ ПРИКУРИТИ КРАСОВСЬКОМУ. Почувши суму 100 карбованців, Мартин погодився ще й зверху докинути та швидко пішов по гроші.