Прочитайте, поміркуйте, який висновок можна зробити,керуючись цією притчею та змістом прочитаних творів Життя кожного – це дорога, якою йому призначено пройти. І якою буде ця дорога, залежить від самої людини… Хтось для себе обирає шлях накопичення грошей, коштовних речей, перетворюючись у жадібних, байдужих, духовно спустошених істот. А хтось збагачує свій внутрішній світ, плекаючи у душі такі найсвятіші людські почуття, як любов, терпимість, милосердя, чуйність.
Прочитайте притчу «Насіння та плоди».
Одному юнакові наснилося, що він увійшов до великої крамниці, за прилавком якої стояв ангел.
- Що ви продаєте? – спитав юнак.
- Все, що бажаєте, – чемно відповів ангел.
Юнак почав перераховувати:
- Я хотів би покласти край усім війнам, хотів би справедливості для скривджених, терпимості та щедрості до чужинців, любові в родинах, праці для безробітних... і...
Ангел перервав його:
- Вибачте, пане, ви мене не зрозуміли. Ми не продаємо плодів, а тільки насіння…
У царя Соломона була така каблучка, на якій було вирізьблено «Усе минає». Пам’ятайте це. І радість невічна, і гроші невічні. Робіть добро. Умійте прощати і допомагати тим, хто цього потребує.
Зроби добро людині і забудь.
Воно тобі сторицею віддасться.
Бо це єдина й непохибна путь
І до твого, і до чийогось щастя.
1) Сцена договора о выкупе "смирный" Костылин и "джигит" Жилин.
2) Жизнь в плену: активная - Жилина, пассивная - Костылина.
3) Первый побег: Костылин - слабый :душевно и физически ;Жилин - выносливый, заботится о товарище.
4)Второй побег результат храбрости и настойчивости Жилина.
Часть № 2. Как Толстой показывает что разность в характерах влияет на развитие событий.
1) Эта разница в сцене нападения татар.
2) В сцене торга показаны больше различия между героями.
3) Поведение в плену также показывает различия между героями.
4) Лучшие качества Жилина и худшие Костылина проявляются при первом набеге.
5) Автор возлагает на самого человека ответственность за свою судьбу.
– Найдите слова родителей Пудика, которые предупреждали об опасности.
Д. Ветер дунет на тебя – чирк! И сбросит на землю – кошке!
Чадо, чадо, – смотри, чебурахнешься.
– А верил ли Пудик родителям?
Д. Не верил родителям. Он думал, что его пугают.
– Давайте прочитаем, то место, где Пудик вывалился из гнезда.
Д. Он сидел на самом краю гнезда и во все горло распевал стихи собственного сочинения. Пел, пел, да и вывалился из гнезда.
– Как вы думаете, для чего Максим Горький в двух местах пишет “без хвоста”? Найдите эти места и прочитайте.
Д. Наверно ему было жалко маму Пудика.
Тут мама подлетела – без хвоста...
Все кончилось благополучно, если забыть о том, что мама осталась без хвоста...