Прочитайте информацию о Блоке в годы революции. Как вы думаете, поддерживал ли поэт революцию или считал, что нужно оставить все как есть? Как его позиция выражена в поэме «12»? В каких строках выражено авторское отношение к революции?
1. Монолог вызван тем, что Чацкий только что вернулся из путешествия, 3 года он не был в Москве. Он предполагает, что за эти три года никаких существенных изменений не произошло и в общем-то оказался прав. 2. Монолог входит в диалог между Чацким и Софьей, длится на протяжении всего явления 7. 3. Чацкий убеждён, что в Москве за время его отсутствия ничего не изменилось: что Фамусов всё так же посещает Английский клуб; что в городе так же, как и раньше стараются удивить гостей чем-то необычным и мошенничают ради этого (например, прячут человека, который среди зимы щёлкает соловьём) ; что здесь, как и прежде, полно врагов образования – в общем, в том, что за время его отсутствия нравственные устои фамусовского общества не изменились, что барская Москва живёт так же, как и прежде, за счёт крепостных, что здесь по-прежнему ценятся чины и богатство) 4. Несмотря на то, что Чацкий ничего нового не ожидает увидеть в барской Москве, он взволнован встречей с Софьей, напоминает ей те счастливые моменты, которые они пережили совместно до его отъезда, ему радостно вспоминать говорит он живо, характеристики его остры и метки, он счастлив от того, что вернулся домой (И дым Отечества нам сладок и приятен!) , увидел любимую девушку, но и насторожен холодностью Софьи.
Коли в житті людини відбуваються якісь неймовірні події, першим ділом вона хоче поділитися своїми враженнями зі своїми близькими. Близькими цими можуть бути знайомі, друзі, але в першу чергу мова йде про сім’ю. Враховуючи те, що сталося з Гулівером, особливо в Ліліпутії, думається, що його лист родині був б дуже захоплюючим і цікавим для його родини.
У фантастичній історії Гулівера в Ліліпутії розповідається про те, як він потрапив на територію країни, де всі люди були в дванадцять разів менше його самого. Саме по собі це вже просто дивно. Думається, що новоявлений велетень Ліліпутії у своєму листі до своєї сім’ї дуже ретельно описав би ситуацію, яка з ним сталася, зокрема, свою першу зустріч з ліліпутами, початок їх взаємин. Напевно Гулівер описав би також і те, як ліліпути дружно його прийняли, намагалися влаштувати його життя найбільш комфортним для нього та й для себе чином. Але навряд чи б цей лист мав лише хороші враження від головного героя книги, адже поступово його життя в Ліліпутії стала ставати все гірше і гірше. По-перше, ліліпути були не самими добрими людьми, їх суспільство було неймовірно далеким від ідеалу, характери ліліпутів описувалися Джонатаном Свіфтом не з кращого боку. Незважаючи на відносно добрий прийом у себе Гулівера, вони з часом почали ставитися до нього трохи інакше. Спершу це проявилося в їх зайвій зухвалості, коли вони вирішили залучити його до війни з іншою країною-сусідом, яка також була населена ліліпутами. Саме по собі залучення Гуливера на свою сторону було нечесним по відношенню до їх ворогів, адже це давало Ліліпутії велику військову перевагу. Це був перший випадок тої нечесності і лицемірства жителів Ліліпутії. Але навіть після того, як Гулівер погодився їм до зробив це, вони не зупинилися і продовжили нахабніти по відношенню до нього. Щоб повністю поневолити його і змусити бути придатним і корисним лише для них, вони вирішили видалити Гуліверу очі. При цьому видалення очей подавалося ними як благодійна дія, адже вони могли навіть убити Гулівера при бажанні. Я не впевнений, що якщо б це сталося, головний герой книги був би в змозі написати хоч якийсь лист.
Думаю, що, якби у Гулівера була така можливість, він би поділився зі своєю сім’єю інформацією про всі свої пригоди. Реакція членів його сім’ї, а також емоції цих людей могли б бути різними, починаючи від величезного подиву через те, що сталося з Гулівером, і закінчуючи жахом від того, як самотньо йому було серед людей, які так сильно від нього відрізняються, і від того, з якими серйозними проблемами він зіткнувся.
2. Монолог входит в диалог между Чацким и Софьей, длится на протяжении всего явления 7.
3. Чацкий убеждён, что в Москве за время его отсутствия ничего не изменилось: что Фамусов всё так же посещает Английский клуб; что в городе так же, как и раньше стараются удивить гостей чем-то необычным и мошенничают ради этого (например, прячут человека, который среди зимы щёлкает соловьём) ; что здесь, как и прежде, полно врагов образования – в общем, в том, что за время его отсутствия нравственные устои фамусовского общества не изменились, что барская Москва живёт так же, как и прежде, за счёт крепостных, что здесь по-прежнему ценятся чины и богатство)
4. Несмотря на то, что Чацкий ничего нового не ожидает увидеть в барской Москве, он взволнован встречей с Софьей, напоминает ей те счастливые моменты, которые они пережили совместно до его отъезда, ему радостно вспоминать говорит он живо, характеристики его остры и метки, он счастлив от того, что вернулся домой (И дым Отечества нам сладок и приятен!) , увидел любимую девушку, но и насторожен холодностью Софьи.
Коли в житті людини відбуваються якісь неймовірні події, першим ділом вона хоче поділитися своїми враженнями зі своїми близькими. Близькими цими можуть бути знайомі, друзі, але в першу чергу мова йде про сім’ю. Враховуючи те, що сталося з Гулівером, особливо в Ліліпутії, думається, що його лист родині був б дуже захоплюючим і цікавим для його родини.
У фантастичній історії Гулівера в Ліліпутії розповідається про те, як він потрапив на територію країни, де всі люди були в дванадцять разів менше його самого. Саме по собі це вже просто дивно. Думається, що новоявлений велетень Ліліпутії у своєму листі до своєї сім’ї дуже ретельно описав би ситуацію, яка з ним сталася, зокрема, свою першу зустріч з ліліпутами, початок їх взаємин. Напевно Гулівер описав би також і те, як ліліпути дружно його прийняли, намагалися влаштувати його життя найбільш комфортним для нього та й для себе чином. Але навряд чи б цей лист мав лише хороші враження від головного героя книги, адже поступово його життя в Ліліпутії стала ставати все гірше і гірше. По-перше, ліліпути були не самими добрими людьми, їх суспільство було неймовірно далеким від ідеалу, характери ліліпутів описувалися Джонатаном Свіфтом не з кращого боку. Незважаючи на відносно добрий прийом у себе Гулівера, вони з часом почали ставитися до нього трохи інакше. Спершу це проявилося в їх зайвій зухвалості, коли вони вирішили залучити його до війни з іншою країною-сусідом, яка також була населена ліліпутами. Саме по собі залучення Гуливера на свою сторону було нечесним по відношенню до їх ворогів, адже це давало Ліліпутії велику військову перевагу. Це був перший випадок тої нечесності і лицемірства жителів Ліліпутії. Але навіть після того, як Гулівер погодився їм до зробив це, вони не зупинилися і продовжили нахабніти по відношенню до нього. Щоб повністю поневолити його і змусити бути придатним і корисним лише для них, вони вирішили видалити Гуліверу очі. При цьому видалення очей подавалося ними як благодійна дія, адже вони могли навіть убити Гулівера при бажанні. Я не впевнений, що якщо б це сталося, головний герой книги був би в змозі написати хоч якийсь лист.
Думаю, що, якби у Гулівера була така можливість, він би поділився зі своєю сім’єю інформацією про всі свої пригоди. Реакція членів його сім’ї, а також емоції цих людей могли б бути різними, починаючи від величезного подиву через те, що сталося з Гулівером, і закінчуючи жахом від того, як самотньо йому було серед людей, які так сильно від нього відрізняються, і від того, з якими серйозними проблемами він зіткнувся.