Нещодавно на уроках світової літератури ми познайомились із твором Астрід Ліндгрен "Міо, мій міо". У цьому творі розповідається про пригоди одного хлопчика в Далекій країні. Ця книжка захопила мене з перших сторінок, як і інші твори цієї майстрині слова.
Головні герої казкової повісті постійно борються зі своїми страхами, мають жагу справедливості, за яку активно борються. Міо одержує перемогу над Като, діти стають вільними. Усі повертаються додому, а у країні панує щасливе життя. Мені сподобалось, що твір має щасливий кінець, адже це породжує віру у те, що і в нашому світі добро нарешті переможе зло.
Тютчев вообще любит слова, которые обозначают, неустойчивость во времени, сигнализируют об изменениях. Помимо слова «вот», это слова «ещё», «когда», «теперь» и особенно любимое слово «вдруг»: «Где бодрый серп гулял и падал колос, теперь уж пусто всё…»; «ещё минута, и во всей неизмеримости эфирной раздастся благовест всемирный победных солнечных лучей…», « вдруг солнца луч приветный войдёт украдкой к нам…» Поэту удается создать впечатление бегущих ручьев, которые все шире и шире разливаются: впечатление НАРАСТАНИЯ победы весны. - с повторов (Весна идет, весна идет! Бегут и будят…, бегут и блещут…) - интонации (нарастание интонации в конце строк, много восклицательных знаков) - глаголов (белеет, шумят, бегут и будя, бегут и блещут и т.д.)
Прямая речь используется для того чтобы одушевить, олицетворить ручьи.
- олицетворение (вода – гонцы, они гласят, весна как живая, хоровод – дни - метафора (сонный брег, весной шумят) - сравнение (воды как гонцы) - эпитеты (тихих, теплых, майских дней, Румяный светлый хоровод, молодой весны)
Нещодавно на уроках світової літератури ми познайомились із твором Астрід Ліндгрен "Міо, мій міо". У цьому творі розповідається про пригоди одного хлопчика в Далекій країні. Ця книжка захопила мене з перших сторінок, як і інші твори цієї майстрині слова.
Головні герої казкової повісті постійно борються зі своїми страхами, мають жагу справедливості, за яку активно борються. Міо одержує перемогу над Като, діти стають вільними. Усі повертаються додому, а у країні панує щасливе життя. Мені сподобалось, що твір має щасливий кінець, адже це породжує віру у те, що і в нашому світі добро нарешті переможе зло.
Вроде правильно поняла вопрос
Тютчев вообще любит слова, которые обозначают, неустойчивость
во времени, сигнализируют об изменениях. Помимо слова «вот», это слова «ещё», «когда», «теперь» и особенно любимое слово «вдруг»: «Где бодрый серп гулял и падал колос, теперь уж пусто всё…»; «ещё минута, и во всей неизмеримости эфирной раздастся благовест всемирный победных солнечных лучей…», « вдруг солнца луч приветный войдёт украдкой к нам…»
Поэту удается создать впечатление бегущих ручьев, которые все шире и шире разливаются:
впечатление НАРАСТАНИЯ победы весны.
- с повторов (Весна идет, весна идет! Бегут и будят…, бегут и блещут…)
- интонации (нарастание интонации в конце строк, много восклицательных знаков)
- глаголов (белеет, шумят, бегут и будя, бегут и блещут и т.д.)
Прямая речь используется для того чтобы одушевить, олицетворить ручьи.
- олицетворение (вода – гонцы, они гласят, весна как живая, хоровод – дни
- метафора (сонный брег, весной шумят)
- сравнение (воды как гонцы)
- эпитеты (тихих, теплых, майских дней, Румяный светлый хоровод, молодой весны)