Портретные зарисовки даны всего лишь несколькими штрихами, но очень яркими и колоритными. Ситцевая крахмальная рубаха и расстёгнутая жилетка только дополняют полупьяное лицо золотых дел мастера Хрюкина. Комический эффект дополняется эпитетом официально-деловой окраски - «вышеописанный человек». Перед нами привычный обыватель, который ничего интересного из себя не представляет, но претендует на нечто изысканное. (Работа над словом Обыватель. Обыватель – человек, живущий мелкими, личными интересами) Поднятый вверх палец, который «имеет вид знамения победы», тоже придает внешности Хрюкина особый комизм.) Его речь тоже нелогична, примитивна, убога. Короткие незавершенные фразы подчеркивают глупость, ограниченность персонажа.
Білл є другорядним героєм твору. Він з’являється в оповіданні лише двічі: на початку розповіді та пізніше, але лише побічно. Головний герой натикається на обгризені звірами кістки Білла та згадує товариша.
Таким чином, Білл постає перед читачем класичним зрадником. Він не здатний бути справжнім другом, адже кинув пораненого товариша в біді. Моральний рівень цієї людини гранично низький, він байдужий до чужого горя, не здатний до співчуття і співпереживання. Він покинув товариша, навіть не озирнувшись, без найменших докорів сумління. Єдине, що має для Білла сенс — це золото. Всі його дії та вчинки підпорядковані одному — жадобі наживи.
Характеристика головного героя — Людини
Перший старатель, кульгавий і хворий, шкандибає і повзе до моря, борючись за життя, поїдаючи сиру рибу та птахів. Він рикає на диких звірів, намагаючись їх відлякати. Людина ця зовні вже не схожа на людину, але в душі продовжує нею залишатися. Жага до життя, тяга до неї не дають йому померти. Незабаром старатель знаходить людські кістки — це все, що залишилося від Білла, на якого напали вовки. Спочатку змученому герою хочеться зловтішно сміятися. Але в ньому прокидається почуття жалю. Він розмірковує, що Білл, здатний кинути його в біді, обгриз би і його кістки. Але сам він вирішує не чинити так. Золото Білла, що розсипали по землі вовки, він теж не бере з собою.
Таким чином, чоловік з жорсткими рудими вусами є протилежністю першого старателя, Білла. На його долю випало багато як фізичних, так і моральних випробувань. Він пережив страшенні муки голоду, страждання від крижаного холоду Аляски, зіткнувся зі зрадою товариша… Але попри все це залишився Людиною та в битві з суворою долею вийшов переможцем.
Его речь тоже нелогична, примитивна, убога. Короткие незавершенные фразы подчеркивают глупость, ограниченность персонажа.
Характеристика Білла
Білл є другорядним героєм твору. Він з’являється в оповіданні лише двічі: на початку розповіді та пізніше, але лише побічно. Головний герой натикається на обгризені звірами кістки Білла та згадує товариша.
Таким чином, Білл постає перед читачем класичним зрадником. Він не здатний бути справжнім другом, адже кинув пораненого товариша в біді. Моральний рівень цієї людини гранично низький, він байдужий до чужого горя, не здатний до співчуття і співпереживання. Він покинув товариша, навіть не озирнувшись, без найменших докорів сумління. Єдине, що має для Білла сенс — це золото. Всі його дії та вчинки підпорядковані одному — жадобі наживи.
Характеристика головного героя — Людини
Перший старатель, кульгавий і хворий, шкандибає і повзе до моря, борючись за життя, поїдаючи сиру рибу та птахів. Він рикає на диких звірів, намагаючись їх відлякати. Людина ця зовні вже не схожа на людину, але в душі продовжує нею залишатися. Жага до життя, тяга до неї не дають йому померти. Незабаром старатель знаходить людські кістки — це все, що залишилося від Білла, на якого напали вовки. Спочатку змученому герою хочеться зловтішно сміятися. Але в ньому прокидається почуття жалю. Він розмірковує, що Білл, здатний кинути його в біді, обгриз би і його кістки. Але сам він вирішує не чинити так. Золото Білла, що розсипали по землі вовки, він теж не бере з собою.
Таким чином, чоловік з жорсткими рудими вусами є протилежністю першого старателя, Білла. На його долю випало багато як фізичних, так і моральних випробувань. Він пережив страшенні муки голоду, страждання від крижаного холоду Аляски, зіткнувся зі зрадою товариша… Але попри все це залишився Людиною та в битві з суворою долею вийшов переможцем.
Объяснение: