ответКороткий зміст глави “Княжна Мері” з розповіді “Герой нашого часу” Лермонтова детально
Княжна Мері – це дочка Ліговської, з якою Печоріна звело випадкове знайомство. Вона освічена і розумна. В душі її таяться гордість і великодушність. Не вийшовша любов з Печоріним для неї – це глибока трагедія.
Печоріну нудно і він шукає для себе суспільства для розваги. Такою людиною стає для нього Грушницький. Якось в його присутності Печорін порівнює Мері з конем. А Грушницький любить Мері, тому жарти Печоріна йому неприємні
Сатира — это, безусловно, штука актуальная в современной России, потому что суть сатиры — обличение негативных явлений из современности. А в России таких явлений хоть отбавляй!
Литературоведы говорят, что природа сатиры исследована недостаточно. В школе принято рассуждать о том, кого высмеивает и кого защищает автор, как это связано с общественно-политической ситуацией и как отреагировало на сатирический выпад писателя правительство.
Без этого не проходит, к примеру, изучение комедии «Ревизор» и поэмы «Мёртвые души» Гоголя. Между тем, история сатиры очень интересна.
В России сатиру принято противопоставлять юмору. Есть и другая традиция: юмористическое делят на сатирическое, ироническое и прочие разновидности смешного. Так или иначе, противопоставляя, мы лучше видим отличия.
Если говорить о средствах художественной выразительности, которые сатирикам заострить оружие борьбы, то это гротеск, гипербола, литота, метонимия, синекдоха и другие создания контрастности.
ответКороткий зміст глави “Княжна Мері” з розповіді “Герой нашого часу” Лермонтова детально
Княжна Мері – це дочка Ліговської, з якою Печоріна звело випадкове знайомство. Вона освічена і розумна. В душі її таяться гордість і великодушність. Не вийшовша любов з Печоріним для неї – це глибока трагедія.
Печоріну нудно і він шукає для себе суспільства для розваги. Такою людиною стає для нього Грушницький. Якось в його присутності Печорін порівнює Мері з конем. А Грушницький любить Мері, тому жарти Печоріна йому неприємні
Объяснение:
Сатира — это, безусловно, штука актуальная в современной России, потому что суть сатиры — обличение негативных явлений из современности. А в России таких явлений хоть отбавляй!
Литературоведы говорят, что природа сатиры исследована недостаточно. В школе принято рассуждать о том, кого высмеивает и кого защищает автор, как это связано с общественно-политической ситуацией и как отреагировало на сатирический выпад писателя правительство.
Без этого не проходит, к примеру, изучение комедии «Ревизор» и поэмы «Мёртвые души» Гоголя. Между тем, история сатиры очень интересна.
В России сатиру принято противопоставлять юмору. Есть и другая традиция: юмористическое делят на сатирическое, ироническое и прочие разновидности смешного. Так или иначе, противопоставляя, мы лучше видим отличия.
Если говорить о средствах художественной выразительности, которые сатирикам заострить оружие борьбы, то это гротеск, гипербола, литота, метонимия, синекдоха и другие создания контрастности.
Объяснение: